ЗМІ і парламентські вибори: правознавча пам’ятка

Чому незаконне видалення журналіста з дільниці є підставою для визнання голосування на цій дільниці недійсним, за що можуть призупинити дію ліцензії ЗМІ, коли можна розміщувати політичну рекламу – рекомендації медіаюриста Олександра Бурмагіна.

Напередодні старту виборчої кампанії журналістам важливо орієнтуватися в законодавчому забезпеченні їхньої діяльності. Тим більше, що в законодавство внесено важливі зміни: більшість із них стосуються виборчого процесу, однак деякі норми регламентують діяльність ЗМІ. Про нові й «старі» права та обов’язки журналістів під час виборів розповів Олександр Бурмагін на тренінгу ІРРП«Редакційні стандарти та правові аспекти висвітлення виборів».

Відкритий доступ до документів і засідань

Базова стаття для журналістів, яка закріплює тезу про відкритість виборчого процесу – це стаття 13 ЗУ «Про вибори народних депутатів» (далі в тексті – Закон). У ній зазначено, що«підготовка і проведення виборів депутатів здійснюються публічно і відкрито», інакше кажучи, головні положення статті свідчать про те, що виборча комісія не може мати інформації з обмеженим доступом.

Зокрема, відкритою є інформація, що міститься в документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації, в тому числі автобіографії кандидатів, відомості про майно й доходи, передвиборна програма партії. Частина з цих відомостей оприлюднюється на сайт ЦВК, інші можуть надаватися за інформаційним запитом протягом 5 робочих днів. (Перелік документів, які надаються в ЦВК, затверджено в ст. 54-55 Закону.)

Журналіст має право перебувати на всіх публічних заходах, пов’язаних із виборами (ч. 4 ст. 13). Причому це стосується не лише заходів, які організовують суб’єкти виборчого процесу: організаторами також можуть бути органи влади і виборчі комісії. Сюди ж відносяться з’їзди партій, які часто намагаються закривати від журналістів.

Також закон гарантує журналісту «безперешкодний доступ на засідання виборчих комісій». Слід сказати, що комісія насправді працює лише в режимі засідання; інших форм роботи немає, оскільки всі рішення приймаються більшістю від складу. Про цю норму не варто забувати в день виборів, зокрема на ранковому засіданні комісій, яке, як правило, розпочинається о 7-й годині ранку чи ще раніше. Впродовж цього засідання вирішуються важливі процедурні питання, такі як розподіл повноважень між членами комісій (хто буде видавати бюлетені, приймати скарги і т. д.); також проводиться огляд скриньок і підписання контрольних листів, які вкидають у скриньки; відбувається перевірка бюлетенів, чи немає пошкоджених – тобто йде закладання бази, яку використають увечері.

Журналісти на виборчих дільницях

Одне з правил голосування – місця видачі бюлетенів, вхід, вихід із кабін, скриньки повинні бути в полі зору членів ДВК та спостерігачів, відповідно, в тому числі представників ЗМІ (Стаття 83. Приміщення для голосування). Знання цієї норми убезпечить від конфліктних випадків, коли журналісту можуть вказувати, де він повинен стояти, чи перешкоджати пересуватися виборчою дільницею.

Якщо журналіст побачив порушення на дільниці, то найкраще, що він може зробити – це зафіксувати його (на відео чи фото) і звернути увагу спостерігачів або голови комісії. Але в жодному разі не втручатися, оскільки це буде трактуватися як перешкоджання виборчому процесу з боку журналіста.

У разі виникнення конфліктної ситуації й намагання видалити журналіста з дільниці, необхідно знати, що таке рішення приймається двома третинами голосів від складу комісії (саме всього складу, а не присутніх). Якщо члени комісії таки проголосували за видалення журналіста, все одно він не повинен залишати дільницю, доки не отримає в письмову вигляді постанову з описаною мотивацією. Таку постанову слід вимагати, аргументуючи це тим, що журналіст збирається оскаржувати рішення, і тому потрібен документ.

До речі, одна з важливих новел сьогоднішнього законодавства (про яку журналіст може нагадати комісії) – це повернення норми про те, що незаконне видалення журналіста з дільниці є підставою для визнання голосування на цій дільниці недійсним(дослівне формулювання у ст. 94 ч. 15 п. 2 Закону).

Олександр Бурмагін радить журналістам перш ніж вирушати на виборчі дільниці запастися корисними телефонами: зокрема, мати при собі номер обласного керівництва МВС, керівництва окружних виборчих комісій, телефон гарячої лінії ЦВК. За цими телефонами слід дзвонити, якщо, наприклад, проти журналіста буде вчинено протиправні дії.

Журналіст має право бути присутнім на дільниці і після завершення голосування, під час підрахунку голосів. При цьому в законодавстві час перебування на дільниці не регламентується. Тобто закиди, що, мовляв, після 20.00 і «зачинення дверей» вже не можна ні вийти, ні зайти – не мають законних підстав. Представник ЗМІ може в день виборів чи ніч підрахунку голосів побувати на декількох дільницях, причому реєструватися не обовязково.Однак необхідно показати документ, що підтверджує статус журналіста. Найкращий варіант – це редакційне посвідчення. Єдине обмеження щодо присутності журналістів – не більше двох осіб від одного ЗМІ.

Передвиборна агітація та інформування

У період виборчої кампанії трапляються випадки звинувачень ЗМІ в агітації за певних кандидатів. Причому вони не завжди обґрунтовані: наприклад, через матеріал із прес-конференції, яку організувала партія чи кандидат. Щоби грамотно реагувати в таких ситуаціях, слід, по-перше, чітко розуміти визначення агітації – це «здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію – суб’єкта виборчого процесу» (ст. 66). Тому, якщо в матеріалі ЗМІ немає мети спонукати – то це частина діяльності з інформаційного забезпечення, а не агітація.

А про спеціальне інформаційне забезпечення виборів сказано в статті 65. Зокрема, вона передбачає інформування виборців про зареєстрованих кандидатів, передвиборні програми партій і кандидатів, рахунки виборчих партій і кандидатів, скасування реєстрації (вибуття) кандидата в депутати, факти та події, пов’язані з виборчим процесом. Останній пункт найвагоміший, оскільки насправді впродовж виборчої кампанії всі факти та події тією чи іншою мірою пов’язані з виборчим процесом.

Однак журналістам, щоб уникнути претензій чи звинувачень, необхідно дотримуватися головного обов’язку (та професійного стандарту) – щодо збалансованого висвітлення процесу виборів. Згідно з законом, коментарі всіх партій та кандидатів щодо подій, пов’язаних із виборами, повинні висвітлюватися збалансовано. В ІРРП радять застосовувати такі критерії для визначення цього балансу: по-перше, мають бути рівні засади щодо обсягу коментарів; часу подання коментарів; форми подання (відповіді на однакові питання стосовно теми).

Нові положення: іноземці та інтерактивне опитування

Нове обмеження, яке стосується передвиборної агітації й журналістів – це те, що участь в агітації заборонено іноземцям, особам без громадянства, в тому числі через журналістську діяльність чи у формі участі в концертах, виставах, спортивних змаганнях, інших публічних заходах, що проводяться на підтримку чи за підтримки партії – суб’єкта виборчого процесу чи кандидата в депутати (п. 1 ч. 1 ст. 74 Закону).

Також з’явилася нова норма, яка регламентує інтерактивні опитування щодо виборів (ч. 4.ст. 67 Закону). В ній зазначено, що «протягом всього часу оприлюднення результатів інтерактивного опитування аудиторії повинно супроводжувати текстове повідомлення “Це опитування відображає думку лише цієї аудиторії”, яке має демонструватися на екрані (для телепередач) у формі, прийнятній для глядача, чи бути озвученим (для радіопередач) чітким текстом диктора або ведучого передачі безпосередньо перед і після оприлюднення зазначених результатів».

При цьому учасникам передачі забороняється коментувати результати таких опитувань або іншим чином посилатися на них.

Жорстка норма щодо ЗМІ, яка періодично з’являлася та зникала в законодавстві, і знову буде чинна на виборах цього року – це ч. 10 ст. 74:

«У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Закону суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання».

«З точки зору європейських стандартів, це повна маячня. Якщо таке відбудеться в Україні цього разу, це буде однозначне порушення свободи вираження поглядів, – вважає Олександр Бурмагін. – Крім того, незрозуміло, за якими критеріями, хто і як може встановити, грубе чи не грубе це порушення».

Ще один камінь спотикання, який засвідчує, що норма навряд чи буде застосовуватись: немає механізму, як реалізувати «тимчасове припинення» дії друкованого ЗМІ, оскільки в законі про пресу є тільки дві підстави для цього: рішення власника і рішення суду. Враховуючи швидкоплинність виборчого процесу, рішення суду може бути вже аж після закінчення виборів.

Право на відповідь

Бувають випадки, коли під час виборчої кампанії партія чи кандидат незадоволені тим, яку інформацію про них опублікували ЗМІ – в цьому разі вони мають право звертатися з вимогою спростувати таку інформацію.

Це право закріплене ч. 12 ст. 74 Закону: «Партія – суб’єкт виборчого процесу, кандидат у депутати мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь».

У цій нормі вже закладено суб’єктивність, тобто йдеться про інформацію, яку лише вважаютьнедостовірною. «Тут, як бачите, не йдеться про спір чи контраргументи, фактично, будь-яка негативна інформація може бути наслідком того, що вас спробують змусити опублікувати відповідь», – зауважив Олександр Бурмагін.

Однак продовження статті вже не має такий безумовний характер: «Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матеріал, не пізніш як через три дні після дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніш останнього дня перед днем голосування зобов’язаний надати партії, кандидату у депутати, щодо яких поширено недостовірну інформацію, можливість оприлюднити відповідь».

Тут вже не йдеться про те, що «хтось вважає недостовірною». І на цій підставі ЗМІ можуть сперечатися: в партії є право звернутися з вимогою опублікувати, але у ЗМІ обов’язок публікувати відповідь тільки якщо інформація недостовірна. Тому в цьому випадку можна вести спір за наявності доказів.

Однак зазначимо, що за ненадання можливості оприлюднити відповідь передбачено адміністративну відповідальність (стаття 212-11 Кодексу про адміністративні правопорушення). Тому, як радить Бурмагін, якщо відповідь цілком адекватна і по суті – не варто відмовляти у публікації чи розміщенні в ефірі.

Щодо законних підстав про ненадання в Законі зазначено: «Відповідь не повинна містити прямих закликів до голосування за або не голосування за певні партії, кандидатів у депутати». У відповідній рекомендації Ради Європи йдеться також про те, що відповідь має бути написано адекватною мовою (не повинно бути лайки, гострих образливих висловлювань), а також вона не повинна порушувати права третіх осіб, які не беруть участі в цій суперечці.

Політична реклама – коли починається?

Сьогодні, фактично, агітація вже почалася на підставі договорів зі ЗМІ про звичайну соціальну рекламу.

Фундаментальна норма про те, що передвиборна агітація здійснюється лише коштом держбюджету та виборчих фондів, відома начебто всім. Проте, як зазначає Бурмагін, ЗМІ потрібно чітко знати, коли точно починається період, у який вже мають укладатися договори про політичну рекламу (які, відповідно, фінансуються з виборчого фонду). Цей період наступає з моменту появи суб’єкту виборчого процесу. Партія стає суб’єктом виборчого процесу з моменту висування кандидата на з’їзді партії. Тобто до висунення кандидатів ЗМІ можуть приймати гроші за звичайними договорами і друкувати рекламу. А після висунення (яке має відбутися з 30 липня до 10 серпня) на партію поширюються обмеження й умови щодо розміщення агітаційних матеріалів. Після реєстрації в ЦВК вона відкриває накопичувальний та поточні рахунки, призначає розпорядника і тільки тоді вже може укладати нові договори. Тому, починаючи з моменту висунення кандидата, ЗМІ потрібно вимагати копії документів, які підтверджують статус розпорядника і рішення ЦВК про реєстрацію.

Важливо мати на увазі, що кандидат-мажоритарник стає суб’єктом виборчої діяльності з моменту реєстрації ЦВК, а партія – з моменту висунення, тобто для партії обмеження вступають в силу раніше.

У тексті використано матеріали з презентацій до тренінгу ІРРП «Редакційні стандарти та правові аспекти висвітлення виборів», який тривав 13–14 липня в Києві.

Марина Дорош «Мediasapiens»

Print Friendly

Поділитись

About Author

lera.lauda