Констатують, не заглиблюючись

Моніторинг — 08 вересня 2012

Як інтернет-видання висвітлювали виборчий процес минулого тижня, які теми вони замовчали, а на чому акцентували увагу – про це у моніторингу публікацій інтернет-ЗМІ  за 27 серпня – 2 вересня.

День знань чи День політпіару?

Першого вересня у школу пішли не лише школярі, але й кандидати в депутати – перші за знаннями, другі – за піаром. І піар цей був не завжди безкоштовним. Активісти громадських організацій «Майдан», та «Опора» зафіксували десятки випадків непрямого підкупу виборців і агітації під час святкування Дня знань.

Приміром, за голову Житомирської обладміністрації Сергія Рижука агітували на лінійці у гімназії №23 в Житомирі, можливо, через те, що він подарував цій школі десять комплектів комп’ютерної техніки. У Коростені Комуністична партія дарувала учням шкільні набори, тим самим займалися представники Партії регіонів на Харківщині, Черкащині, Хмельниччині, опозиції – на Київщині. І це далеко не весь перелік першовересневих порушень, проте, інформація про них фактично ніде, окрім сайтів організацій, які ці порушення зафіксували, не з’явилися. Щоправда, «Українська правда» написала про чотири подібних випадки, про кілька – згадав «Левый берег», про один –«Кореспондент.net», найбільше публікацій підготувало видання «Цензор.нет». Проте, жодне з них серйозно тему не досліджувало – за межі суто інформаційних повідомлень видання, на жаль, не вийшли.

Показовим є приклад УНІАНу, який на проблему агітації і підкупу на перших дзвониках жодної уваги  не звернув. Більш того, складається враження, що інформагенство до цієї агітації навіть долучилося. Наприклад, 1 вересня воно опублікувало новину про те, що «першокласникам Святошинського та Оболонського районів столиці від імені опозиційного депутата Олександра Третьяковав вручили азбуки та українські прапори». Тут же цитують вітальне звернення кандидата в депутати і нагадують, що він балотується за мажоритарним округом,  який об’єднує частину Святошинського та Оболонського районів Києва. Тональність новини – цілком позитивна і схвальна. Повідомлення більше нагадує піар-текст, аніж власне новину. Для порівняння, подібні матеріали на «Українській правді» або «Цензор.net» не містили святкових промов політиків і подавалися суто в контексті порушення закону про вибори.   

Інші «шкільні» новини на УНІАНі стосувалися того, як «на шкільному святі Януковичу подякували за рекорд», бо, мовляв, за сприяння президента відреконструювали школу за рекордні строки. Не забули згадати і про ноу-хау школи, які відкрили  голови Донецької та Дніпропетровської обладміністрації. Ось вам і гарна передвиборча історія про те, що влада модернізує освіту і опікується школами.

Кореспондент.net, окрім інформації про відвідування Януковичем школи, написав і про обіцянку президента «підвищувати зарплату вчителям з року в рік». Згадали і про Арсенія Яценюка, який відвідав одну зі шкіл Дніпропетровська. Аналогічні за змістом новини опублікували на Ліга.net, «Левый берег» обмежився лише інформацією про президента, а «Главком» згадав ще й про відвідування шкіл Табачником, Литвином та Королевською. Важко сказати, яку інформаційну цінність для читача мають повідомлення про те, що котрийсь із політиків виступив перед учнями і оглянув шкільні кабінети. Тим паче, напередодні виборів, коли ці «виступи і оглядини» мають суто агітаційний характер.

Про що забули розповісти

Інтернет-видання працюють на швидкість – оперативність подачі інформації тут дуже важлива. Саме тому основний масив текстів класичних онлайн-ЗМІ – це короткі новинні повідомлення. У цьому криєтеся деяка небезпека, адже видання стають своєрідними ретрансляторами побачено і почутого, натомість аналітика і розбір ситуації відступають на задній план. І це може зіграти злий жарт.

Приблизно така ситуація склалася з висвітленням головної «виборчої» теми тижня – формування складу окружних виборчих комісій. Точніш того, що місця в них не отримали партії УДАР та «Свобода», натомість – маловідомі і технічні партії, які висунули по одному-двом кандидатам-мажоритарникам, «виграли» представництва у всіх або майже всіх 225 окружних комісіях. В інтерв’ю УНІАН віце-президент Асоціації Народних депутатів України Олександр Барабаш прокоментував ситуацію так: «Жеребкування у ЦВК правильне по формі, але знущальне по суті». Власне, це інтерв’ю, в якому експерт доволі детально розібрав ситуацію і пояснив  ризики, які за нею криються, стало чи не єдиним достатньо ґрунтовним та простим для розуміння матеріалом по темі, які ми знайшли на сайтах інтернет-видань, контент яких моніторили -   «Українська правда», «Левый берег», «Кореспондент.net», «Главком», «Ліга.net», УНІАН.

Решта ж онлайн-видань у суто новинному форматі висвітлювали розвиток подій навколо жеребкування – позови партій «Свобода», «Наша Україна» та УДАР проти ЦВК, відмови адміністративного суду ці позови задовольнити. Публікували й коментарі експертів з виборчого законодавства та активістів громадських організацій, які моніторять перебіг виборчої кампанії. Проте, ці коментарі були фрагментарними – або пояснювали, чому така ситуація склалася, або ж констатували, що результати жеребкування є нонсенсом. А ось про ключовий аспект теми – наслідки, які це може мати, як може вплинути на результати виборів, майже не йшлося.

Власне, якщо читач усвідомить наслідки, він зацікавиться контекстом і, ймовірно, спробує зрозуміти причини – чому так сталося і кому було вигідно розіграти цю картку, врешті – зробить відповідні висновки. Проте, мозаїчність подачі теми, відсутність чітких акцентів і бек-граунду – пояснення ролі окружних комісій у виборах, принципів жеребкування, не надто сприяли загостренню уваги читачів на проблемі.

Загалом у всіх інтернет-виданнях, які ми досліджували, були оприлюдненні фактично одні і ті ж за змістовим наповненням новини про окружкоми. Для них характерна поверховість розкриття теми і відсутність заглиблення у проблему. Пропонуємо короткий огляд інфоприводів і подачі новин на прикладі інтернет-видання «Кореспондент.net»

Спочатку видання опублікувало новину про те, що ЦВК створили 225 виборчих окружних комісій, керівні посади в яких «були розподілені рівномірно між усіма учасниками виборчого процесу». Потім був коментар Ольги Айвазовської, координатора виборчих програм громадянської мережі ОПОРА, яка сказала, що такий принцип жеребкування призвів «до несправедливого й непропорційного представництва переважно аутсайдерів виборів». Це констатація в принципі очевидного факту. Далі напрошуються питання – і? На що це вплине, за рахунок чого? Відповідь не отримуємо.

Немає її і в наступній новині «УДАР та Свобода не отримали жодного місця в окружних виборчкомах». В ній представник УДАРу стверджує, що «це все було спеціально продумано на рівні закону… влада перестрахувалася, кинувши в барабан технічні партії», але не пояснює, чому саме його це так обурює і чому це може бути вигідним владі. В іншому матеріалі є загальне формулювання, що «це може призвести до порушень виборчого законодавства України в період підготовки, проведення та встановлення результатів виборів». Без подальших коментарів, припустимо, незалежних експертів.

Член партії «Свободи» теж стверджує, що «окружні виборчі комісії стануть базою для фальсифікацій майбутніх парламентських виборів», проте, не пояснює чому і не наводить аргументів, які б його твердження підтвердили. Крім того, це його твердження губиться за кількома довгими абзацами роз’яснень, власне, повторів раніше сказаного, про фарсовість ситуації.

Завершується «парад новин» про окружкоми повідомленнями про відмови УДАРу, «Свободі» та «Нашій Україні» апеляційним адміністративним судом у задоволенні позовів проти ЦВК з вимогою визнати недійсними результати жеребкування.    

Про об’єктивність і заангажованість

Інтернет-видання найбільш об’єктивно та збалансовано інформують про перебіг виборчої кампанії – принаймні, саме такими є результати глобального моніторингу ЗМІ, проведеного у серпні Комітетом «Рівність можливостей».

Зовсім невипадково вживаю відносно цього моніторингу слово «глобальний». Адже йдеться не про одноразовий огляд мас-медіа, а контент-аналіз матеріалів 230 регіональних та загальнонаціональних ЗМІ. Аналіз, який щоденно здійснюється понад двома сотнями фахівців по всій Україні. Опрацьовані його результати відображаються на сайті проекту у вигляді інтерактивних графіків, які  наочно демонструють, наскільки збалансовано той чи інший засіб масової інформації висвітлює виборчу кампанію, як часто і в якій тональності в ньому згадуються різні політичні сили. Будь-хто в кілька кліків може переглянути статистику як по загальнонаціональним, так і ключовим регіональним телеканалам (або й окремим програмам!), пресі або інтернет-виданням. Ось вона – картина рівня заангажованості українських медіа.

Про цей моніторинг згадую тому, що проміжні результати дослідження презентували саме минулого тижня. Журналістів на прес-конференцію зібралося багато. Щоправда, прийшли переважно представники інтернет-видань. Серйозні телеканали, які, до речі, за результатами моніторингу виявилися найбільш заангажованими, не з’явилися. Не опублікували інформацію про дослідження і на сайтах відомих друкованих видань (за винятком «Газети по-українськи» та «Дзеркала тижня»). Зокрема, проігнорували новину «Сегодня», «Комсомольская правда», «Аргументы и факты», «Комментарии», а також інтернет-видання «Левый берег», «Обозреватель», «Подробности», «TCH.ua».

Інші найбільш відвідувані інтернет-ЗМІ про моніторинг написали. Щоправда, обмежилися переважно однотипними повідомленнями, запозиченими з прес-релізу, ключова теза яких – в інформаційному просторі домінує Партія регіонів. На фоні цього загубився інший важливий меседж – як системою, розробленою командою проекту, може скористатися будь-який користувач мережі. А це важливо в контексті підвищення рівня медіаграмотності українців, яким потрібно пояснити, що далеко не всьому оприлюдненому у ЗМІ можна і варто довіряти. Дані моніторингу – яскраві тому підтвердження. Але, можливо, для медіа не надто вигідно, аби їхні читачі та глядачі вміли користуватися таким інструментом.

Ось приклад одного з можливих графіків – він показує, як часто, про які політичні партії і в якій тональності писали інтернет-видання протягом минулого тижня (27.08-02.09.2012).

Для порівняння – ось так виглядає ситуація на телеканалах.

А так у пресі.

Лєра Лауда

Print Friendly

Поділитись

About Author

lera.lauda