Тетяна Котюжинська: «Замість “виключати рубільнік” потрібно “включати мозок”!»

Інтерв’ю — 11 жовтня 2014

Головний юрисконсульт НСЖУ — про права журналістів та ЗМІ на позачергових парламентських виборах-2014

В Україні триває парламентська виборча кампанія. 26 жовтня буде обрано новий склад Верховної Ради. У представників ЗМІ як завжди виникає чимало запитань щодо своїх прав і обов’язків під час виборів. Що робити журналісту, якщо в нього стався конфлікт із членом виборчої комісії? Як боротися з джинсою та сумнівними соцопитуваннями? Хто може закривати російські телеканали на території України? На ці та інші запитання впродовж чат-конференції «Телекритики» відповідала медіаюрист, головний юрисконсульт та член правління Національної спілки журналістів України, очільник Асоціації медіаюристів Тетяна Котюжинська.

Доброго дня! Розпочинаємо.

– Чи були внесені в Закон про вибори народних депутатів якісь зміни, які стосуються роботи ЗМІ і журналістів на виборах? Якщо так, то які? Якщо ні, то які зміни, на вашу думку, потрібно внести?

– Доброго дня! Ні, зміни не вносились. Які потрібні? Передусім заборона перевірок, припинення роботи ЗМІ під час виборчого процесу. Ще більше критеріїв, які б відрізняли передвиборчу агітацію від інформаційного висвітлення. Головна проблема, особливо телевізійників, велика кількість політпартій, які йдуть на вибори, адже вони не однаково цікаві, а потрібно виконати вимогу закону, що всі вони мають бути однаково представлені. Все ж розрізнення потрібне. Наступне — політична реклама. Я не прибічник її повної заборони, але реклама має містити політичні зобов’язання партій, а не пустопорожні гасла. Тому вимогу розміщувати рекламу тривалістю не менше 3 хвилин або взагалі заборонити рекламні ролики я підтримую. А головне покарання — зараз за порушення закону кандидату нічого не буде! Тому положень закону і вони, і ЗМІ дотримуються на добровільних засадах, а якщо не дотримуєшся, то… нічого. Оце найголовніше питання змін. Яким може бути покарання за це? Давайте спробуємо штраф.

— На президентських виборах в областях часто виникали ситуації, коли члени виборчої комісії не дозволяли журналістам фотографувати і знімати. Що робити в таких ситуаціях і чи можна цьому запобігти? Які найпоширеніші порушення прав журналістів на минулих виборах (президентських)?

– Порушень прав журналістів під час виборів фіксується мало. Оскільки порушення прав журналістів не призводили до негативних наслідків ані для членів виборчих комісій, ані для політичних партій і кандидатів, то порушувати чи ні права журналістів лишається на розсуд учасників виборчого процесу. Комісії приймають рішення про позбавлення журналіста права бути присутнім, не пускають на засідання окружних виборчих комісій, не дають можливості супроводжувати членів комісії, які забезпечують голосування на дому або доставляють бюлетені і протокол до ОВК, забороняють здійснювати фото- і відеофіксацію або вказують журналістам, що вони мають перебувати на великій відстані від членів комісії, що унеможливлює висвітлення процесу голосування.

– Що слід робити журналісту в разі конфлікту з членами ДВК?

– Що може зробити журналіст у разі порушення своїх прав? Практично нічого. Скаргу подати не може, оскільки не є суб’єктом виборчого процесу, негативних наслідків для порушників ще ніколи не було, хоча члени комісій могли би бути притягнені до відповідальність за ст. 171 КК України. ЦВК на жодні звернення щодо порушення прав журналістів не реагує. Тому все, що можна зробити: по-перше, вимагати від офіційних спостерігачів зафіксувати факт порушення прав журналіста; по-друге, вимагати від комісії надати рішення про… — й тоді це рішення можна оскаржити до комісії вищого рівня; по-третє, викликати наряд міліції і вимагати скласти протокол про порушення перешкоджання журналісту у здійсненні законної журналістської діяльності.

– Які особливості проведення виборів на територіях зі спеціальним статусом? Що варто пам’ятати і на що зважати журналісту, який працюватиме на територіях зі спеціальним статусом під час виборів?

– Передусім, у нас не визначені території з особливим статусом. Там, де офіційно ЦВК створено виборчі дільниці — все відбувається за чинним Законом без жодних особливостей.

– Тетяно, чи є сьогодні організації, які проводять сумнівні соціологічні опитування? Які? Чи потрібно ЗМІ про них згадувати?

– Сумнівні соцопитування є завжди, бо це одна з технологій. Тому закон містить багато вимог до публікації соцопитувань і обмеження щодо поширення соцопитувань перед виборами й у день виборів. ЗМІ мають писати про все, що відбувається, й давати читачу-глядачу приклад критичного мислення. Це означає, що про сумнівні рейтинги обов’язково потрібно писати й пояснювати, чому цей рейтинг сумнівний. Якщо ж ЗМІ погоджується «за плату малую» розмістити такий «рейтинг» без коментаря і порівняння з іншими, то було б добре, якби громадськість або інші ЗМІ повідомляли про це, зокрема Комісію журналістської етики.

– А можна запитання не по виборах? Як ви вважаєте, чи може Нацрада закрити російські канали, які несуть повну маячню проти України? Або хто їх може закрити?

– Нацрада не може закрити російські канали. Хто може? — Суд і тільки суд! Судовий розгляд відбувається на основі змагального процесу, коли всі сторони надають свої аргументи і суд зважує чи є НЕОБХІДНИМ у демократичному суспільстві обмеження права на свободу вираження і вільне поширення інформації, незважаючи на кордони. Інакше це створює прецеденти політичного рішення щодо того, що можна дивитися громадянам, а що ні. Спочатку російські канали, потім «112 Україна», потім «Вести», потім «Інтер», потім «Плюси» (раптом вони почнуть критикувати владу), хто там ще лишився? :) В бажанні заборонити все, що нам не подобається, межі немає. Як і немає жодного висновку, який би свідчив, що обмеження давали би позитивний результат у вирішенні конфліктів. Тільки плюралізм.

Що має забезпечити влада? Можливості для ринку — більше частот, справедливі конкурси, обґрунтовані (а не політичні) зауваження ТРК, дієве саморегулювання журналістів, контроль і можливості для фінансового (економічного) фундаменту роботи ЗМІ (як і всієї економіки країни). Але тоді владу будуть жорстко критикувати, а отже владу можна втратити, а влада — це політичні призначення і грошові потоки, а отже потрібне непрозоре політично вмотивоване регулювання ТРК. Громадськість має вимагати професійної, а не політичної (або модної зараз патріотичної) роботи державних органів.

А російські канали? Передусім, вони мають бути поставлені в рівні економічні умови з українськими ЗМІ, бо за рахунок російських преференцій наші канали апріорі в гірших економічних умовах; по-друге, нам потрібна кампанія з розвінчання міфів, які транслює це ТБ, інакше залишаться чутки і недовіра до українського телебачення, яке просто замовчує спірні повідомлення (результат — тільки 24% мешканців Донеччини, які дивляться українські телеканали, їм довіряють).

– ЦВК акредитує журналістів на вибори, з усіх іноземних — 80% російські. Як ви вважаєте, чому в них такий інтерес до наших виборів, адже вони не визнають нової української влади?

– Інтерес геополітичний — Україна ж «зона інтересів РФ» :) Також інтерес може бути фінансовий — бюджети великі, треба «освоювати» :) Нехай подивляться, що таке демократичні вибори, що таке вимоги громадськості, повага до своїх прав і готовність їх захищати. А ми маємо можливість подивитися на себе з іншого боку, адже це теж корисно, бо ми переконані, що в нашої країни попереду багато позитивних змін!

– Чи є обмеження щодо кількості представників ЗМІ на виборчих дільницях? Чи кожне ЗМІ може відправити по два представника на кожну дільницю?

– Так, кожне ЗМІ може відправити на кожну дільницю по два працівника. Тільки покажіть мені те ЗМІ, в якому є стільки працівників :)

– Чи є обмеження щодо кількості іноземних ЗМІ на дільницях?

– Іноземні ЗМІ й журналісти мають такі ж права і обов’язки, як і українські ЗМІ й журналісти.

– Які конфлікти між членами ДВК та іноземними журналістами ви пам’ятаєте?

– Особливих конфліктів не пам’ятаю, — з іноземцями в Україні завжди поводилися краще, ніж зі своїми :)

– Таню, скажіть як юрист, як боротися з джинсою, яка звучить по радіо в новинах? І взагалі, її можна побороти правовим шляхом?

– Джинса потребує комплексного підходу. Тільки заборонами проблеми не вирішити. Окрема серйозна розмова, яка включає й економічні, і політичні питання — саме тому вона і лишається.

– Чи буде НСЖУ робити гарячу лінію для журналістів у день виборів?

– Гарячу лінію цьогоріч робити не планували — кампанія проходить в основному спокійно, а для термінового звернення наші телефони відомі, є також сторінка НСЖУ на Facebook, є електронна пошта.

— Чи надходили вам якісь скарги від обласних ЗМІ про порушення прав журналістів під час цих виборів?

– Скарги від місцевих ЗМІ стосувалися питань змушування редакторів розмістити інформацію про того чи іншого кандидата. Тобто, редактор відмовляється розміщувати «новини», інтерв’ю кандидатів без укладення договору про передвиборчу агітацію. Кандидат тисне на редактора з обґрунтуванням, що всі інші так зробили. Ще одне питання — нинішні народні депутати і разом із тим кандидати вимагають надання їм 20% площі/часу в рамках Закону «Про статус народних депутатів». Так, вони мають таке право, але тільки в ЗМІ, які фінансуються з ДЕРЖАВНОГО (а не місцевого) бюджету, і тільки для звіту про власну депутатську роботу, а не про розповіді, що «час об’єднатися і вірити президенту». Головні питання, з якими зараз звертаються ЗМІ: намагання влади змінити редактора, забрати приміщення редакції, вимога розмістити інформацію про «покращення».

– Тетяно, а що ви думаєте про виключення з ефіру 34-го каналу і «Рудани»? 1. Це через конфлікт між Коломойським і Ахметовим? 2. Це через технічні проблеми? 3. Це мутить  «Опозиційний блок», щоб був інформаційний привід поговорити нібито про порушення прав журналістів?

– Відключення 34-го каналу — це ганебна практика. Якщо є технічні проблеми, про них має бути повідомлено відразу і чітко, і головне, їх має бути усунено в найкоротший термін. Ми постійно стикаємося з відключенням каналів, які не подобаються тому, в кого є «рубільнік». Такі ж проблеми були з опозиційними харківськими каналами, ТВі. Тоді канали були відключені дуже тривалий термін, а відповідальні звітували, що не можуть технічні проблеми усунути, хоча всі все розуміли. Замість «виключати рубільнік» потрібно «включати мозок»! Є претензії до достовірності матеріалів? — Є законний порядок вирішення цих конфліктів. Є бажання в якоїсь політичної партії створити собі рейтинг за рахунок створення проблеми, а потім її вирішення? Влада має провести належне розслідування щодо ознак незаконного втручання в роботу інформаційних систем, підприємства радіочастотного ресурсу і дати нам всім відповіді.

– Як ви думаєте, відомі журналісти, які йдуть у парламент, залишаться чесними і непідкупними? Чи принесуть вони якусь користь там? Може, краще б залишалися по той бік і контролювали владу?

– Щодо користі від журналістів-депутатів. Як то кажуть: поживемо — побачимо. З історії парламентаризму позитивних прикладів я не пам’ятаю. Загалом робота депутата має бути нудною й сірою: читаєш стоси паперів, обговорюєш різні ідеї з несамовитими, навіженими активістами і нудними експертами, які вчитуються в кожну кому і зупиняють «души прекрасне порывы» черговим «так не можна, це не відповідає, це може бути предметом розгляду». Жах, а не робота для творчої, активної особистості.

– Багато людей купують певні видання та дивляться певні телеканали, які належать Росії та «сім’ї» через те, що не знають про це. Якщо не належать до медіасередовища, то звідки їм знати? Вважаю, НСЖУ повинна створити повний перелік українських медіа, і розписати, кому вони належать і за що з ними судилися. Хотів сказати вам про це.

– Прийняття дієвого закону про прозорість медіавласності — одна з вимог медіаорганізацій, і НСЖУ зокрема. Ми звернулися до всіх політичних партій, щоб вони взяли на себе політичне зобов’язання прийняти такий закон. За моїми спостереженнями, читач/глядач обирає ЗМІ з огляду на інформаційний комфорт, тобто це ЗМІ має бути однодумцем із читачем/глядачем. Тому на декого справляє враження інформація про належність ЗМІ, а для більшості важливий інформаційний комфорт.

– Тетяно, яке гасло вашого життя?

– Якщо не знаєш, як діяти — дій за законом. Цей принцип часто виручає в конфліктних ситуаціях.

— Дякую за цікаві запитання! До нових зустрічей!

Біографічна довідка:

Тетяна Котюжинська закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та пройшла професійне стажування: «Свобода преси: програма для адвокатів, суддів та юристів ЗМІ» (Нью-Йорк, Вашингтон, Варшава).

Має постійний досвід роботи із захисту прав та свобод журналістів з 1997 року.

За час юридичної практики надала понад 3000 консультацій журналістам і медіа, представляла інтереси медіа в багатьох судових процесах, має великий досвід тренерської діяльності, провівши більше 100 семінарів, тренінгів, конференцій для журналістів, юристів та суддів України з питань правового регулювання діяльності журналістів, міжнародних стандартів свободи слова, узагальнення української судової практики, питань застосування Європейської конвенції при здійсненні правосуддя в Україні.

Автор п’яти законопроектів із реформування державних медіа, захисту журналістів, доступу до публічної інформації. Член Комісії з журналістської етики з 2002 року. Член громадських рад при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення та парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації.

Очолює Асоціацію медіаюристів. Головний юрисконсульт та член правління Національної спілки журналістів України. Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.

Заміжня, виховує сина.

Чат проведений громадською організацією «Телекритика» в рамках спільного проекту Європейтського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

«Вибори та ЗМІ»

Print Friendly

По темі

Поділитись

About Author

lera.lauda