Вибори та ЗМІ: український і закордонний досвід висвітлення

Статті — 21 жовтня 2014

Ключовими інструментами для інформування про перебіг виборів стають онлайн-трансляції, інтерактивні проекти та аналіз обіцянок політиків. Приклади висвітлення виборів від BBC, USA Today, Gazeta Wyborcza, Texty.org.ua та інших.

Спецпроекти та онлайн-трансляції

Gazeta Wyborcza (Польща)

Інтернет-версія польської Gazety Wyborczej під час виборів до Європарламенту весною 2014 року створила спеціальний підсайт «Вибори наживо». Над проектом працювало п’ятеро журналістів. Інформацію про виборчі перегони було поділено на кілька частин. Ключовими були розділи Live Blog та «Новини», у яких з’являлася оперативна інформація про перебіг виборів. У день голосування інструмент онлайн-трансляції ставав ключовим. Сторінка Live Blog дозволяє поєднати в єдину логічну картину все різноманіття інформації — від оперативних новин та постів із соцмереж до інфографіки та відео. Режим онлайн-трансляції стає все більш популярним для висвітлення дня виборів та інших надзвичайних подій.

Суттєву частину проекту займали загальні відомості та аналітика про кандидатів до Європарламенту в різних округах від різних партій. Цей контент було представлено в розділах «Кандидати», «Інтерв’ю», а також «Анкетування», для якого редактори підготували єдиний список запитань. Ці запитання практично не стосувалися передвиборчої програми та політичної діяльності, а мали на меті радше презентувати читачеві повніший портрет персони. Кандидатів, наприклад, запитували: «Без чого Ви не можете прожити і дня?», «Які риси в собі Ви найбільше не любите?», «Кого з політиків і куди Ви б відправити у безтермінову відпуску?» тощо.

Чергова частина спецпроекту складалася з мультимедійного контенту — «Відео», «Соціологічні дослідження», «Інфографіка». В цих розділах перевагу віддано мультимедійній подачі контенту замість тексту. Видання готувало власні інфографіки про ключові дати виборчих перегонів, списки кандидатів, карти регіонів із партіями-лідерами, округи з найбільш затятою конкуренцією, дані про заощадження євродепутатів попереднього скликання тощо.

Окремо була представлена вкладка «Виборчий хаос», в якій було зібрано різноманітні анекдотичні та неофіційні повідомлення щодо виборчих перегонів — помилки телеведучих у прямому ефірі, кумедні випадки політичної агітації, меми та жарти з соцмереж тощо.

Dnes.cz (Чехія)

Протягом жовтня в Чехії відбулися вибори до місцевих рад та Сенату (верхньої палати парламенту). Найпопулярніші чеські інтернет-видання вдалися до лаконічної та доволі поширеної форми висвітлення виборів — перший екран займає мапа або інфографіка про перебіг чи результати виборів, нижче стрічка новин видання та стрічка повідомлень із соціальних мереж. Інтернет-видання iDnes зробило ставку на графічний контент. Практично всю інформацію про вибори подано в інтерактивних графіках та мапах про учасників виборів у кожному регіоні. Користувач може вибрати регіон або місто, щоб дізнатися спочатку про перебіг, а потім і про результати виборів — як розподілені голоси, яка була явка тощо. Під цією інформацією розміщено загальну стрічку новин щодо цієї тематики. Окремо було виділено вкладку «Мануал для виборців», у якому користувач може знайти відповідь на ключові запитання про дату та місце голосування, процедуру голосування, що робити, коли є потреба проголосувати поза місцем проживання тощо.

Hospodářské noviny (Чехія)

За схожою схемою висвітлювало вибори в Чехії видання Hospodářské novinyНа сторінці, спеціально підготовленій до виборів, було розміщено мапу з виборчими округами та інформацією про переможців. Користувач міг вписати цікаве для нього місто в поле пошуку або ж вибрати регіон на мапі та дізнатися детально про розподіл голосів на виборах. Для створення інтерактивної мапи видання використало сервіс Leaflet — це безкоштовний онлайн-інструмент для створення інтерактивних мап, які також адаптовані для перегляду на мобільних пристроях.

Сторінку під мапою було розбито на дві стрічки, з яких користувачі могли дізнатися про події в день голосування й деталі передвиборчих перегонів. Одна стрічка пропонувала читачам власні інформаційні та аналітичні тексти на цю тему. Другу стрічку було вмонтовано з Твіттера, куди в оперативному режимі надходили всі найцікавіші твіти щодо виборів (в Україні цей інструмент на постійній основі використовує «Українська правда»).

BBC (Великобританія)

Британська компанія BBC підготувала доволі інформативний проект про референдум щодо незалежності Шотландії. Спеціальна сторінка про народне волевиявлення містила умовно три ключові елементи: «Головні новини», «Онлайн-трансляція» та «Результати».

На першому екрані користувачу запропоновано банер із двома вкладками — ключові тези та ключові відео. В цьому елементі зібрано всю основну інформацію про перебіг, результати, а згодом і наслідки волевиявлення шотландців. Редакція не переобтяжувала читачів даними, а натомість вмістила загальна картину референдуму в 6 коротких тез. Окрім цього, BBC винесла на перший екран свій основний продукт — відео. У відеопідбірці зібрано матеріали, які ілюструють гостроту суспільної дискусії, яку викликало питання самовизначення Шотландії — емоції шотландців, які виступали за незалежність, відставка прем’єр-міністра Шотландії, офіційне оголошення результатів тощо.

Нижче було розміщено інформативну та інтерактивну стрічку онлайн-трансляції. Редакція BBC вмістила в цю стрічку найрізноманітніші за змістом та форматом повідомлення — від коротких новин на два абзаци та повідомлень репортерів на місцях до постів із соцмереж та відгуків читачів, які можна було надсилати на спеціально визначену для цього електронну адресу або твіттер-акаунт. Окрім цього, в стрічці було зібрано короткі колонки редакторів та колумністів BBC, а також огляд перших шпальт британських газет в цей історичний день. Окремі важливі повідомлення, зокрема відставка прем’єр-міністра Шотландії Алекса Салмонда чи оголошення результатів підрахунку голосів редактори виділяли з-поміж інших сірим фоном. До кожного повідомлення також підготовлено короткий заголовок. Це дозволяє читачеві не губитися в довжелезній онлайн-трансляції та звертати увагу лише на ті новини, які його цікавлять.

Загалом, онлайн-трансляція завдяки своїй інтерактивності та різносторонності є своєрідною приймальнею до всього ресурсу BBC. Тут користувач одразу може дізнатися загальну картину щодо теми референдуму. Звідси ж аудиторія може легко знайти шлях до більш детальної інформації — дані підрахунку голосів, аналітика різних сценаріїв розвитку подій, міжнародна реакція, інфографіка, мапа голосування, відеоматеріали. Спеціальна сторінка BBC «Шотландія вирішує» — проста, не виснажує кількістю інформації та водночас дає відповідь на всі запитання, які можуть виникнути в користувача.

Інструмент для онлайн-трансляцій

Великі компанії, зрозумівши ефективність онлайн-трансляцій, створюють власні інструменти для такого методу інформування. Однак сервіс, який надихнув цілу галузь до таких експериментів, може використовувати будь-хто. Видання по всьому світу використовують Storify під час виборів. Сервіс дає можливість знайти та впорядкувати в одному місці повідомлення з Твіттера, Фейсбука, відеоролики, зображення та інформацію з інших джерел. Все це можна розміщувати в логічній послідовності та з власним коментарем. Різні за типом повідомлення можна розміщувати у зручному для ознайомленні форматі та з посиланням на першоджерело. Це збільшує привабливість інформації та привертає увагу читача, заохочує до взаємодії зі сторінкою.

Такий інструмент дає можливість відокремити потрібну інформацію від інформаційного шуму, допомогти читачеві ознайомитися лише з найважливішими та найцікавішими повідомленнями щодо актуальної теми замість гортати сотні однакових або нерелевантних повідомлень у соцмережах.

Стрічку онлайн-трансляції можна розмістити на будь-якій зовнішній інтернет-сторінці та в будь-який момент її змінювати, оновлювати та доповнювати. Таким чином, будь-яка редакція може використати цей інструмент на своєму ресурсі.

Наприклад, інтернет-видання американського міста Еверет підготувало онлайн-трансляцію виборів до Сенату та до Палати представників США у 2010 році. За допомогою Storify видання в одному місці постійно оновлювало інформацію про день виборів та ніч підрахунку результатів. Редакція зібрала у стрічці короткі текстові повідомлення про останні новини, посилання на власні інформаційні матеріали, повідомлення з найбільших телеканалів та видань, твіти політиків та журналістів тощо. Такий спосіб подачі інформації дає користувачеві можливість стежити лише за однією сторінкою, щоб бути поінформованим про всі істотні події та факти. Якщо ж користувач захоче ознайомитися детальніше з певною інформацією (коментар переможця виборів чи результати голосування в певному окрузі), то він зможе з цієї сторінки перейти на більш повний матеріал.

Залучення громадянських журналістів та перевірка інформації — Electua.org

Під час парламентських виборів 2012 року українські громадські організації спільно з Internews Ukraine спробували використати ресурс громадянської журналістики для висвітлення та перевірки фактів порушень у день голосування. 36 спеціально підготовлених репортерів по всій Україні інформували проект про факти порушення на виборчих дільницях. Водночас до проекту залучили звичайних користувачів. Кожен міг повідомити про порушення за допомогою есемес, соціальних мереж, електронної пошти та спеціальної аплікації. 16 адміністраторів проекту перевіряли цю інформацію та вносили на інтерактивну мапупорушень. Для верифікації повідомлень від користувачів було розроблено алгоритм перевірки, який і дозволяв оперативно визначити рівень достовірності повідомлення. Навіть якщо редакція не ініціює на день голосування кампанії збирання інформації від користувачів, то розроблений для проекту Elect.ua алгоритм усе одно може бути корисним при верифікації повідомлень із соціальних мереж.

Аналіз діяльності та заяв політиків

Набирають популярності сайти політичного фактчекінгу — перевірки обіцянок та заяв політиків. The Washington Post навіть каже про світовий бум фактчекінгу. Один із найпопулярніших таких сайтів Politifact існує на постійній основі, однак у час виборів його актуальність зростає. Сайт аналізує правдивість заяв кандидатів, які вони озвучують під час передвиборчих дебатів. Предметом одного з останніх таких аналізів були дебати між кандидатами на посаду губернатора штату Флорида. Також ресурс у переддень дебатів робить огляд попередніх правдивих та неправдивих заяв кандидатів. Це допомагає виборцеві отримати повнішу картину про діяльність політика.

Politifact має окремий проект Obametr, який стежить за виконанням понад 500 обіцянок, даних президентом США під час виборчих кампаній 2008 та 2012 років. 239 із них (45%) Барак Обама вже виконав, ще у 130 випадках (24%) було знайдено компромісне рішення, а 116 своїх обіцянок (22%) американський президент таки не дотримався.

Обіцянки політиків Європейського Союзу перевіряє спільнота, яка об’єдналася в проект FactCheckEU. Ентузіасти наповнюють ресурс кількома мовами країн ЄС. Активність зростає саме напередодні виборів. Окрім перевірки обіцянок на сайті можна ознайомитися з ключовими статистичними даними, якими так люблять спекулювати політики. В Україні теж існує схожий проект «Владометр», запущений Вахтангом Кіпіані. Редактори сайту фіксують обіцянки українських політиків та стежать за їхнім виконанням. Ресурс продовжує оновлюватися, хоча останнім часом активність дещо знизилася. На сторінках проекту зібрано майже 4 тисячі обіцянок від понад трьохсот політиків. Також обіцянки політиків аналізує ресурс «Слово і діло».

До оригінальної форми перевірки обіцянок політиків вдався телеканал USA Today. Під час виборчої кампанії 2012 року телеканал спільно з виданням FactCheckперевіряли телевізійні ролики з агітацією за кандидатів — продукту, розрахованого на найбільш масову аудиторію. Автори проекту аналізували текст роликів та перевіряли зроблені політиком заяви. Після цього виборцю пропонували оцінити за 5-бальною шкалою, наскільки переконливою та впливовою є агітація кандидата. Оскільки сама телевізійна реклама є одним із наймасовіших та малоінформативних способів агітації, то такий аналіз дає виборцеві додаткову інформацію про політика.

Інформування через інтерактивність

USA Today підготував до президентських виборів 2012 року спеціальний додаток, що допомагав визначити, який із кандидатів найбільше відповідає вашим поглядам у ключових запитаннях. Редакція підібрала низку суспільно важливих тем: створення робочих місць, медичне страхування, податки, обороноздатність, Афганістан, Китай, імміграція, гей-шлюби, аборти, довкілля, енергетика, досвід роботи в бізнесі. До цих тем було підібрано 14 ключових тез, кожну з яких користувач міг підтримати, заперечити або ж залишити невизначеною. Додаток порівнював позицію користувача щодо цих тем із офіційними позиціями кандидатів — Мітта Ромні та Барака Обами. Після обрахунків додаток інформував читача, наскільки відсотків його погляди збігаються з поглядами Барака Обами, а наскільки — Мітта Ромні.

Схожий тест під час президентських виборів 2014 року в Україні підготувало видання Forbes.ua. Редакція видання зібрала 15 актуальних для України запитань та підготувала варіанти відповідей на кожне з них. Залежно від обраних відповідей, додаток пропонував двох кандидатів, позиції яких найбільше та найменше збігаються з поглядами користувача. Звісно, такий додаток не може замінити самостійного рішення виборця чи нав’язувати йому агітацію за котрогось із кандидатів. Однак нестандартний та інтерактивний спосіб допоможе йому краще розібратися у офіційній політичній програмі кожного з політиків.

Спеціально до парламентських виборів в Україні з’явився схожий проект «Рада -2014» від інтернет-видання «Тексти», створеного спільно з агенцією RAM 360, рухом «Чесно» та Українським кризовим медіа-центром. Концептуальною різницею є лише те, що проект розраховує найбільш відповідних кандидатів не за програмою кандидата, а за його політичним минулим. Як вказано у заголовку проекту, «Вибори у Верховну Раду — це найкращий спосіб очистити владу». Автори пропонують користувачеві обрати з низки «критеріїв чистоти» ті, які він вважає найбільш важливими. Наприклад, такими критеріями зазначено: вік, участь у засіданнях парламенту, голосування за «диктаторські закони» 16 січня, участь у попередніх скликаннях ВР, кнопокодавство та інше. Після цього користувач може обрати виборчий округ або список партії та переглянути,скільки і які політики не проходять крізь сито критеріїв. Результати такого «просіювання» кандидатів можна відразу ж видрукувати або надіслати на електронну пошту.

Від парламентських виборів 2012 року «Ліга.нет» з метою боротьби проти ганебного явища «тушок» та «кнопкодавства» в парламенті підготувала нестандартну флеш-гру «Тушколов», у якій користувач повинен був не допустити, щоби депутат-тушка проголосував за скандальний законопроект із ратифікації Переяславських угод 1654 року. На жаль, редакція не поєднала цю гумористичну гру ще й з інформаційною функцією, наприклад, про депутатів, які практикують перехід до інших фракцій або голосують чужими картками.

Інфографіка

Під час попередніх парламентських виборів 2012 року «Тексти» підготували інтерактивну інфографіку про результати голосування та розподіл місць відповідно до цих результатів. На мапу України були нанесені дані з кожної виборчої дільниці, зокрема, явку, партії з найбільшою кількістю голосів, дані про недійсні бюлетені тощо. Інфографіка дає можливість переглянути, скільки мандатів отримала кожна партія з конкретного регіону або окружного виборчого округу. Окрім цього, автори інфографіки поділили партії на дві групи: «Батьківщина», УДАР, «Свобода» та «Партія регіонів» і КПУ. На мапу помаранчевим (опозиційні) та синім (провладні) кольорами було нанесено дільниці, де більшість здобула та чи інша група.

За результатами виборів до Київради «Тексти» підготували інтерактивну інфографіку про те, скільки та від якої партії до виборного органу потрапили політики із колишньої команди Черновецького та потенційних корупціонерів. Інформація представлена лаконічно — в формі клітинок, корупціонерів позначено червоним кольором. Це полегшує візуальне сприйняття масиву інформації. При наведенні стрілкою миші на клітинку користувач має можливість побачити прізвище депутата, приналежність до партії або ж мажоритарний округ та посилання на інформацію про корупційні скандали, в яких був задіяний той чи інший політик.

У день голосування на позачергових виборах 26 жовтня в Україні варто очікувати від видань низку онлайн-трансляцій та інтерактивних інфографік про перебіг виборів, оскільки ці інструменти сьогодні найбільш доступні та легкі в користуванні. Водночас вони дають можливість подати велику кількість інформації у зручній для аудиторії формі.

Тарас Назарук, «Вибори та ЗМІ»

фото - www.zastavki.com

Print Friendly

Поділитись

About Author

lera.lauda

  • Александра

    знаете, какое мое мнение? наши медиа только помогают власти разжигать истерию и нагнетать обстановку! но не смотря на это украинцы еще, к счастью, могут трезво оценить ситуацию! и результаты выборов будут далеко не такие, как пишут социологи. я вон от многих знакомых слышу, в частности от тех, которые на майдане были, что они за комуняк будут голосовать, потому что разочаровались во всех этих “демократов” и хотят уже стабильности…