Регіональні медіа джинсують по-новому

Моніторинг — 30 жовтня 2014

У деяких виданнях зафіксовано до 90% джинси. Моніторинг регіональних ЗМІІнституту демократії імені Пилипа Орлика за вересень-2014

Загалом у друкованих регіональних медіа, де проводився моніторинг, кількість матеріалів із ознаками замовності та немаркованої реклами сягнула у вересні 41%.

У ЗМІ Львова, Сум та Харкова, які досліджувалися з лютого 2012-го, джинса зросла більш ніж утричі — до 32,3% (10,8% у липні).

Картина, яку зафіксували експерти Інституту напередодні парламентських виборів у вересні, вражає — в деяких виданнях до 90% джинси! Такого не спостерігалося за майже три роки моніторингу.

Найбільше запудрюють мізки читачам друковані видання Чернівців: «Свобода слова» — 91,7%, «Час» — 89,1%; Житомира: газети «Ваші інтереси» — 68,8%, «Эхо» — 58,8%, «20 хвилин» — 52,4%; «Сумщина» — 61%; дніпропетровські «Зоря» — 52,6%, «Днепр вечерний» — 55,8%.

На сайтах інтернет-видань у середньому розміщено 34% джинси та немаркованої реклами. Серед сайтів найбільше джинсують: «Рупор Житомира» — 78,6%, «Житомир онлайн» — 71,4%; житомирський «Перший інформаційний портал» — 54,8%; чернівецький BukNews — 61,4%; «Мост Днепр» — 58,3%.

Досліджуючи сепаратистські сайти так званої ДНР, експерти виявили 76,2% матеріалів пропагандистської джинси на сайті «Новости Донецкой Республики» та 45,5% — на «ИА Новороссия».

Важливо підкреслити: у друкованих виданнях, де проводився моніторинг та регулярні медіазаходи, на яких оприлюднювалися та обговорювалися його результати, джинси значно менше, ніж у регіонах, де оцінка контенту проводиться вперше.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Експерти оцінювали четвертий тиждень вересня (з 22 вересня по 28 вересня), час, коли на тлі неоголошеної війни Росії проти України та безпрецедентної російської пропаганди стартувала передвиборча кампанія до Верховної Ради.

У вересні 2014-го Інститут демократії імені Пилипа Орлика підхопив естафету в Українського освітнього центру реформ та продовжує моніторинг регіональних медіа, який здійснювала ця організація з 2012 року. У вересні з об’єктивних причин відпав анексований Крим, де ЗМІ перетворилися на рупор пропаганди Кремля, та Вінницька область. Натомість до регіонів, де відбувається оцінка медіаконтенту, додалися Дніпропетровська, Одеська, Житомирська та Чернівецька області.

У передвиборчому вересні кількість матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами у друкованих регіональних медіа сягнула 41%.

Напередодні парламентських виборів у вересні вразили видання, що знехтували професійною етикою, розмістивши до 90% джинси («Час» — 89,1%, «Свобода слова» — 91,7%)! Такого не спостерігалося за майже три роки моніторингу. Проаналізувавши ситуацію в ЗМІ Львова, Сум та Харкова, які досліджувалися з лютого 2012-го, бачимо, що вибори призвели до зростання джинси в цих регіонах більш ніж утричі до 32,3% (10,8% у липні). Подібну картину ми спостерігали під час парламентських виборів 2012 року та президентських 2014-го.

Зокрема, у Львові в друкованих виданнях у вересні було зафіксовано 16,4% (5% у липні). Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Високий замок» — 32,4% та «Ратуша» — 21,1%. На відміну від загальної тенденції, «Львівська пошта» зменшила свій звичайний показник джинси до 5,6%, порівняно з 18,8% у липні 2014 року.

У харківських виданнях кількість матеріалів із ознаками замовності також зросла майже втричі до 27,1% порівняно з липнем — 11,2%. Найбільше джинси розмістив «Вечерний Харьков» — 43,8% (та ще 12,5% неналежно маркованих). Порівняно з липнем (23,8%), кількість джинси в цьому виданні зросла ледь не вдвічі. Не менше дезінформували громадян газети «Время» (власник Фельдман) — 25% (13,6% у липні), «Харьковские известия» — 24% (у липні — 7,5%), та «Слобідський край» — 15,6% (6,7% у липні).

Харківські ЗМІ демонструють виборчу неперебірливість. Медіаексперт Юрій Хомайко зауважує: «Незважаючи на те, що в цілому контент друкованих ЗМІ дозволяє робити висновок про підтримку ними переважно консервативних сил, пов’язаних з минулим, редакції не відмовляються і від розміщення політичної реклами їх опонентів. Так у газеті “Время” присутні не тільки “Сильна Україна” і “Опозиційний блок”, а й “Народний фронт”. У “Вечернем Харькове” разом з вже згадуваними політсилами присутні “Батьківщина” та “Заступ”».

У Сумах, де протягом трьох років група незалежних експертів традиційно фіксувала захмарну кількість матеріалів із ознаками замовності, кількість джинси напередодні виборів зросла втричі. Продовжує активно дезінформувати громадян, незважаючи на зміну влади, комунальна газета «Сумщина» — 61% (у липні — 19%); «Панорама» — 32% (у липні — 9%); «Ваш шанс» — 28% (12% у липні).

Приватна газета «Данкор», яка більше поважає своїх читачів і була прикладом у липні (джинси не зафіксовано), у передвиборчому вересні все ж розмістила 8% матеріалів із ознаками замовності.

Експертна група Донецька змінила перелік видань з огляду на те, що частина з них припинила виходити або друкується в іншому форматі. Серед друкованих найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістила «Комсомольская правда» (донецький випуск) — 34,2% та ахметовські «Донецкие новости» — 20% (у липні 7,7%). У газетах «Московский комсомолец» та «Донбасс — неделя» джинси не зафіксовано.

Під час передвиборчої косовиці газета «Донбасс-неделя» не розміщувала джинси. Але тут важливо зазначити, що після «профілактичної бесіди» з боку керівництва так званої ДНР та особистих погроз редактору Брижу, газета «Донбасс» перестала виходити й залишила лише тижневий випуск «Донбасс-неделю», в якому практично не друкуються соціально важливі матеріали. «Московский комсомолець» та донецький сайт «Ура Информ» були також чистими від політичної «заказухи».

Критичну ситуацію з кількістю джинси, яка затьмарює всі попередні показники, незалежні експерти зафіксували у нових регіонах: Чернівцях, Житомирі, Дніпропетровську та Одесі. Більше половини суспільно значущого контенту мали ознаки замовності у друкованих виданнях Чернівців: «Час» — 89,1%, «Свобода слова» — 91,7%; Житомира: газети «Ваші інтереси» — 68,8%, «Эхо» — 58,8%, «20 хвилин» — 52,4%; «Сумщина» — 61%; Дніпропетровська «Зоря» — 52,6%, «Днепр вечерний» — 55,8%.

У Чернівцях кількість матеріалів із ознаками замовності — більше половини оцінених публікацій — 53%. Кількість джинси зашкалює у «Свободі слова» — 91,7% та газеті «Час» — 89,1%, «Молодий буковинець» — 28,1%. Найменш дезінформують читачів журналісти газети «Погляд» — 6,8%.

Дніпропетровські видання розмістили 39,8% матеріалів із ознаками замовності. Очолює антирейтинг «Днепр вечерний» — 55,8%; більше половини матеріалів — 52,6% з ознаками замовності розмістила «Зоря»; «Наше місто» — 33,3%; «Лица» — 17,7%.

На думку експертів Дніпропетровська, такий високий показник джинси регіональним ЗМІ забезпечив екс-губернатор Дніпропетровщини Олександр Вілкул разом із «Опозиційним блоком», Сергієм Тігіпком і його «Сильною Україною» та народний депутат із Дніпропетровська Ігор Циркін.

В Одесі ситуація трохи краща (31,4% матеріалів із ознаками замовності) порівняно з Чернівцями та Житомиром. Перше місце в антирейтингу розділили «Вечерняя Одесса» — 43,1% та «Курьер недели» — 43,6%; «Одесская правда» джинсує в 27,3% публікаціях від оцінених; «Чорноморські новини» подають найбільш збалансовану інформацію, але все ж рівень матеріалів із ознаками замовних і тут високий — 11,8%.

Одеські експерти зауважили цікаву тенденцію: «Окрім політики висвітлюється тема допомоги біженцям та учасникам АТО. Видання слідкують за долею земляків, які воюють на сході України. Проте хід бойових дій висвітлює тільки один сайт — “Таймер”, при цьому він використовує інформацію як від прес-центру РНБО, так і дані сайтів “ДНР” та “ЛНР”». І тут знову постає гостре запитання: наскільки виправданою є така «збалансованість» під час війни? І що важливіше: баланс чи громадянська позиція?

У Житомирі зафіксовано 56,2% матеріалів із ознаками замовності. Житомирські друковані видання немов змагаються між собою, хто розмістить більше прихованої реклами: «Ваші інтереси» — 68,8%; «Эхо» — 58,8%; «20 хвилин» — 52,4%; «Житомирщина» — 45%.

Сумські експерти звернули увагу на доволі низький рівень журналістики в Житомирі. «Іноді, читаючи матеріал, не можеш зрозуміти ні теми, ні ідеї, ні жанру, ні мотивації донесення інформації до споживача, бо все це розмито. Особливо часті такі публікації, як на наше оціночне судження, у газеті “20 хвилин”, — пише координатора проекту з Сум Алла Федорина. —Варто прочитати матеріали “Що київські зїзди партій принесли Житомиру? Які партії пройдуть і хто піде в парламент по мажоритарці в Житомирі?” (№36) чи “Недільні розваги партійних зїздів” (№36) — і виникає враження, що тут відсутні як редакторська вичитка, так і будь-яке літературне редагування. Загалом відсутня професійність».

Порівняно невеликий відсоток матеріалів із ознаками замовності розмістили львівська газета «Експрес» — 6,7%; сумська «Данкор» — 8% (але 11% НМ) та чернівецька газета «Погляд» — 6,8%.

Інтернет-видання

Інтернет-ЗМІ використовуються засівачами джинси не менш активно. На сайтах інтернет-видань зафіксовано 34% джинси та немаркованої реклами.

В електронних виданнях Львова, де перед парламентськими виборами 2012-го було зафіксовано більше джинси (46,3%), ніж у друкованих (29,7%), у вересневій кампанії 2014-го кількість джинси сягнула майже сорока відсотків — 36,3% (у липні 15,5%). «Заказуха» зашкалює на популярних сайтах Zik — 54,8% (у липні 28,6%) та Zaxid.net — 38,1% (у липні 2,4%), які користуються великою довірою громадян і декларують себе незалежними.

Кількість джинси на Zaxid.net (власник Андрій Садовий) під час виборчих перегонів зметнулася у 16 разів!Не набагато відстають «Галінфо» — 28,6% та «Вголос» — 23,8%.

Сумські інтернет-видання, які після втечі Януковича помітно зменшили кількість замовних матеріалів, у вересні розмістили 22,6% джинси. Відзначилися «Шостка. Інфо» — 29,5% матеріалів; Xpress — 26% (у липні 10%); «Сумиінфо» — 25% (у липні — 10%). Меншу кількість джинси розмістив «Сайт 0542» — 10,0%.

Найкраща ситуація в елекронних медіа Харкова. Експертами зафіксовано 17,3% матеріалів із ознаками замовності — це найменший показник із усіх 8 регіонів. Та все ж сайти «Статус кво» та АТН розмістили, відповідно, 33,3% і 21,4% замовних матеріалів. Більше поважають своїх читачів та подають правдивішу інформацію сайти «Медіа Порт» та «Об’єктив» — по 7,1% (у липні в «Об’єктиві» не було зафіксовано матеріалів із ознаками замовності).

Донецьк. Щоби краще проаналізувати інформаційний простір на окупованих територіях, експертна група включила в дослідження сайти так званої ДНР. Донецькі експерти пишуть: «Оцінювати сепаратистські ресурси (“Новости ДНР” та “ИА Новороссия”) щодо журналістських стандартів надзвичайно важко (про кодекс журналістської етики й згадувати не варто). Матеріали у цих виданнях є суцільною політичною пропагандою, а не інформуванням людей. Важливо підкреслити — це не стандартна “джинса” (матеріали з ознаками замовності), це донбаський варіант путінсько-рашистського агітпропу, політична замовність і антиукраїнська спрямованість якого визивно-агресивні, неприховані. Вони виконують пропагандистську функцію, метою якої є нанесення максимальних збитків опонентам в інформаційному просторі та формування громадської думки на користь антидержавницьких сил».

На сайтах Донецька кожна третя публікація (31,1%) має ознаки політичної замовності. Якщо аналізувати окремо сайти так званої ДНР, то «Новости Донецкой Республики» містить 76,2% та «ИА Новороссия» — 45,5% матеріалів пропагандистської джинси.

Щодо інтернет-медій нових регіонів, то в Житомирі зафіксовано 60,7% джинси; в Дніпропетровську — 34,5%; у Чернівцях — 37,7%; в Одесі — 29,0%.

Серед сайтів найбільше джинсують «Рупор Житомира» — 78,6%, «Житомир он-лайн» — 71,4%; житомирський «Перший інформаційний портал» — 54,8%; чернівецький BukNews — 61,4%; «Мост Днепр» — 58,3% та дніпропетровський «056» — 35,4%; донецький сайт «ИА Новости» — 54,5%; львівський сайти ZIK — 54,8%; одеські «Трасса Е95» — 44,4% і «Таймер» — 35,7%, «Думская» — 22,9% відсотка.

Порівняно невеликий відсоток матеріалів із ознаками замовності розмістили сайт «Новости Донбасса» — 2,4%; львівська газета «Експрес» — 6,7%; сумська «Данкор» — 8%, (але 11% НМ); чернівецька газета «Погляд» — 6,8%; харківські інтернет-видання «Об’єктив» і «Медіа Порт» — по 7,1% кожен.

Висновки

Моніторинг регіональних видань напередодні позачергових парламентських виборів у вересні 2014-го показав шалену кількість джинси та нерозбірливість регіональних медій. Під час виборчої косовиці журналісти не зважають на ситуацію в країні (неоголошена війна, безпрецедентна російська пропаганда) й забувають про свою відповідальність перед суспільством. Схожу картину ми спостерігали у вересні — жовтні 2012-го та перед президентськими виборами 2014-го. Закликаючи владу та суспільство до змін, самі журналісти і ЗМІ не міняються. Чи варто дивуватися, що рівень довіри до медій невпинно знижується?

Важливо підкреслити, що значно менше джинси експерти виявляють у регіонах, де з 2012 року проводилися моніторинги й регулярні медіазаходи з оприлюднення та обговорення їхніх результатів, порівняно з регіонами, де оцінка контенту проводилася вперше.

Моніторинг друкованих та Інтернет — медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській області. Кожний регіонпредставлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за вересень, що здійснювався з 22 вересня по 28 вересня2014 року. Всього було проаналізовано: 641матеріал друкованих видань та 712 публікацій новинних сайтів.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / поглядів;

2) оперативність;

3) достовірність (посилання на джерела);

4) відокремлення фактів від коментарів;

5) точність;

6) повнота представлення фактів / інформації з проблеми.

 

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1) матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;

2) цілком або майже ідентичний матеріал опублікований в інших ЗМІ;

3) експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес;

4) безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;

5) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта;

6) «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн медіаздійснюється громадською організацією Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 4 регіональних друкованих та 4 онлайн-медіа у Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, та Житомирській областях. До цих видань увійшли:

  • Чернівці: «Молодий Буковинець», «Погляд», «Час», «Свобода слова», ChernivtsiTimes, «Чернівецький промінь», «БукІнфо», BukNews;
  • Дніпропетровськ: «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «МостДнепр», «056», «Комментарии: Днепропетровск», інформагенство «Наш район»;
  • Одеса: «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
  • Донецьк: «Комсомольская правда», «Донбас Неделя», «Донецкие новости», «Московський комсомолець», «Новости.dn.ua», «Ура-информ», «Донбас», «Новости Донецкой Республики», «ИА Новороссия»;
  • Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
  • Суми: «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостака.інфо», «0542», «Сумиінфо», Хpress;
  • Харків: «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус кво», «Объектив», «МедиаПорт», АТН;
  • Житомир: «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Ваші інтереси», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Рупор Житомира», «Житомир он-лайн».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й погляди, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».

«Вибори та ЗМІ»

фото - vkurse.ua

Print Friendly

Поділитись

About Author

lera.lauda