Бенефіс Віри Ульянченко на «Інтері»

Моніторинг — 01 листопада 2014

Огляд висвітлення дня виборів у підсумкових щотижневиках ICTV, «України», «Інтера» за 26 жовтня2014 року.

Вибори — головна тема підсумкових випусків тижневиків за 26 жовтня 2014 року. «1+1» та 5 канал провели вечір дня виборів у форматі марафону. Тижневики ICTV, «України» та «Інтера» не зрадили традиціям та вийшли в ефір у звичний для себе час. Щоправда, «Подробности недели» розширилися і зробили програму аж на чотири години, перетворивши підсумки в той таки марафон.

Час виходу програм суттєво вплинув на їхній контент. Адже до восьмої вечора (завершення голосування на всіх дільницях) заборонено вказувати будь які дані екзіт-полів чи навіть давати синхрони людей із коментарем про те, за кого конкретно той чи інший проголосував. Як наслідок, сюжети переповнені синхронами з тим, що люди голосували за мир, стабільність чи Україну.

Отже, «Фактам тижня» ICTV та «Событиям недели» каналу «Україна» довелося викручуватися й потрібно було вбити двох зайців — оперативно проінформувати глядача про перебіг виборів, проаналізувати та зробити це без порушення закону. З останнім у редакцій проблем не було, зате без порушень стандартів не обійшлося. Зокрема, остаточно викристалізувалися бажані політичні сили для редакцій каналів.

«Факти тижня з Оксаною Соколовою», ICTV

Редакція ICTV вирішила почати з найбільш напруженої точки на карті України — Донбасі. Не лише у воєнному розумінні, а й виборчому. Досить вдало було обрано візуалізацію процесу голосування на сході — у студії Оксана Соколова наочно показала проблемні точки.

Журналіст Олександр Візгін проводить загальний огляд того, як же відбувалося голосування в зоні АТО. Однак уже на початку автор подає досить сумнівну статистику про явку виборців. Мовляв, зависока як для прифронтової зони. І подає синхрон члена комісії «на підтвердження». До речі, незрозуміло, члена дільничної чи окружної комісії. Жінка ж робить висновки, порівнюючи лише з президентськими виборами в травні.

«Олександр Візгін, кореспондент: Члени комісії констатують надзвичайну, як для прифронтової зони, активність виборців.

Жінка: На президентських виборах було менше. Щас більше людей іде. Активніше, і я бачу, що нормально. Щас проходять вибори отлічно».

При цьому офіційні повідомлення в день голосування твердили, що найгірше голосують якраз на Донбасі та півдні України.

Як виняток, можливо, на окремих дільницях і справді явка зашкалювала, але це не репрезентативні дані для всього регіону, отже журналісту варто було б уточнити, на якій точці Донбасу люди поспішали кинути бюлетень у скриньку.

У загальному аналізі автор доречно робить акценти на проблемах, характерних для сходу в день виборів: обстріли кількох міст, заміни членів комісії та проблеми з голосуванням у військових. Про останнє, щоправда, журналіст повідомляє дещо неточно. Олександр Візгін вказує, що голосувати дозволили лише за паспортом, хоча у багатьох лише військовий квиток на руках. Або взагалі ніяких документів.

«Олександр Візгін, кореспондент: Для голосування військові мали заздалегідь написати відповідну заяву в окружну комісію. А в умовах війни це навряд чи реально. Та й голосувати дозволили лише за паспортом. А у багатьох з собою лише військові квитки або взагалі жодних документів.

Військовий: Люди в боях. Є випадки, коли згоріли посвідчення, згоріли документи. Разом з тим, цих змін внесено не було.

Олександр Візгін, кореспондент: Через це проголосувати змогла лише третина бійців — майже 10 тисяч військових. І солдати, котрі охороняють Маріуполь, ще до 20 жовтня подали всі необхідні документи до комісій, і сьогодні вранці пішли голосувати. А потім роз’їхалися по дільницях, щоб забезпечити таке право простим громадянам».

У цьому фрагменті журналіст не вказує, про яких саме військових ідеться — строкової служби, контрактників чи добровольців. А це суттєво. Для кожного з них порядок голосування — різний. Виключно за військовим квитком голосують строковики. Це передбачає п. 7 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про вибори народних депутатів України». Інші ж можуть лише з паспортом проголосувати. Нагадаю, що за тиждень до виборів парламент так і не зміг спростити голосування для «проблемних» категорій людей на сході.

Серед акцентів незрозумілою є історія про жінку, яка пішла голосувати, покинувши лікарняне ліжко. Адже такі історії можна назбирати зі всієї території України. Хоча, звичайно, коли йдеться саме про схід, такі випадки сприймаються глядачем більш емоційно.

«Олександр Візгін, кореспондент: Тим часом дехто з місцевих жителів прийшов голосувати просто з лікарняного ліжа.

Жінка: На левом берегу лежу в эндокринной. Вот приехала проголосовать. Ну надо ж наладить уже в Украине хорошую жизнь и для пенсионеров, и для будущего поколения. Надеемся, и голосуем».

Далі в ефірі — включення Сергія Смальчука з інформацією про проведення виборів у Слов’янську та Краматорську, після якого — сюжет про походеньки на дільниці відомих політиків.

Сюжет Володимира Соколова починається з перипетій голосування подружжя Порошенків, коли вони кидали бюлетені на дільницях у різний час, оскільки зранку Порошенко був у Краматорську. При цьому історія з голосуванням Порошенка в ефірі випуску вже звучала до цього сюжету — в першому матеріалі про особливості виборів на Донбасі. Ось частина сюжету Олександра Візгіна:

«Олександр Візгін, кореспондент: Загалом у Донецькій області вибори проходять у 12 округах з 21. В Луганській –у 5 з 11. За підрахунками ЦВК, проголосувати сьогодні зможуть менше половини жителів Донбасу. Натомість близько 10 тисяч бійців АТО таки отримали можливість обрати собі нову владу. Проконтролювати, як дотримуються конституційні права військовослужбовців, на Донбасс, прибув сьогодні сам Президент.

Петро Порошенко, Президент України: Добрий день. Зі святом вас.

Олександр Візгін, кореспондент: Зокрема Глава держави проінспектував виборчі дільниці в Краматорську.

Петро Порошенко, Президент України: Про що думали депутати розпущеної Верховної Ради, коли навіть у ув’язнених є право голосувати, а наших Героїв вони хотіли залишити без права обирати собі владу, я думаю, що народ зараз це оцінить по достоїнству».

А тепер фрагмент сюжету пана Соколова:

«Володимир Соколов, кореспондент: На Донбасі Петро Олексійович перевіряв процес волевиявлення, а на дільниці з’явився пізніше, після повернення з Краматорська.

Петро Порошенко, Президент України: Проголосував за майбутнє, проголосував за європейський напрямок розвитку. Проголосував за оновлення влади».

Навіть у день виборів редакція «Фактів тижня» не забула зайвий раз показати в ефірі тестя власника каналу Леоніда Кучму. Його появу в матеріалі навряд чи можна назвати виправданою.

«Олександр Турчинов, голова Верховної Ради України: Я дуже сподіваюся, що ми зможемо отримати демократичну проєвропейську патріотичну більшість. І ця більшість в новій Верховній Раді достатньо швидко сформує новий уряд.

Володимир Соколов, кореспондент: Але спочатку Україні потрібен мир, – наголосив журналістам під час голосування другий Президент України Леонід Кучма, який традиційно прийшов на дільницю з дружиною Людмилою. За його словами, він голосував за партію миру. І поділився чого чекає від нової Ради.

Леонід Кучма, Президент України у 19942005 рр.: Головне щоб з’ясувалася у людей довіра до цього органу. Бо ми всі добре розуміємо, що до цього часу її не було. Так що, якщо прийдуть сили, які можуть об’єднатися дійсно заради майбутньої України, а не заради власних інтересів, то буде гаразд. Буде і Україна».

Дивно, але про лідера «Сильної України», до якого в журналіста Володимира Соколова було особливе позитивне ставлення в передвиборчий період, автор матеріалу цього разу жодного слова не каже.

Також автор оминає увагою партію «Самопоміч», які за останніми передвиборчими рейтингами мали теж шанс потрапити у Верховну Раду.

Окремо вийшов актуальний сюжет про головні порушення та конфузи 26 жовтня — каруселі та підкуп виборців. До речі, саме в цьому сюжеті журналіст Максим Кропівний подає інформацію про явку на сході України, яка суттєво відрізняється від версії колеги по редакції Олександра Візгіна.

«Максим Крапівний, кореспондент: День виборів — драма за участі 29 партій і понад 3 тисяч мажоритарників, Україна обирає новий парламент знову за змішаною системою. Без Криму і окупованих бойовиками територій Донбасу. Такого ажіотажу, як на президентських виборах, немає. Черги лише на невеликій частині дільниць. На 17-ту годину явка становила більше 40%. Традиційно найактивніше голосують в західних та центральних регіонах. Нижча явка у Закарпатті та східних і південних областях. Без серйозних ексцесів проходили вибори у ще донедавна буремних Одесі та Харкові. Люди тут голосують за Україну і мир».

Максим Кропівний розповідає про тітушок на одній із дільниць, але не подає фактів, чому ці люди були найняти зірвати вибори. Доказом для кореспондента є чомусь лише зовнішній вигляд та спортивний одяг.

«Максим Крапівний, кореспондент: Не обійшлося біля 217-го округу і без вже трохи призабутого з часів Майдану явища — тітушок. Що ОВК під’їхало два автобуси з підозрілими чоловіками, які ховали обличчя від камер.

Чоловік:Самоорганизовались, чтобы прошли выборы. На законных основаниях. Мета — не допустит провокаций.

Максим Крапівний, кореспондент: Але зовнішній вигляд хлопців у спортивному не залишав сумніву, що вони приїхали якраз для провокацій.

Зорян Шкіряк, радник міністра внутрішніх справ України:Ці люди не кияни. Звідки — ми зараз з’ясуємо. Власне це брудна технологія одного з кандидатів, який ось такими методами — залучення тітушок, намагається вирішувати питання з спотворенням результатів волевиявлення».

Після завершення основного випуску «Фактів тижня» о 20:00 почався спецвипуск — «Факти. Вибори-2014», у якому редакція вже аналізувала дані екзит-полів та проводила включення зі штабів.

«События недели», «Україна»

Ведучий Олег Панюта теж починає випуск з інформації про вибори на сході.

«Олег Панюта, ведущий: Пессимисты ошиблись — сорвать парламентские выборы не удалось. По состоянию на 16:00 проголосовали свыше 40% избирателей. Это меньше, чем на президентских выборах. И, тем не менее, отдать свой голос пытались жители даже тех территорий, где выборы вообще не проводились. Во временно оккупированных населенных пунктах Луганской области боевики угрожали всем, кто придет на участке расстрелом, а в Донецке по избирателям стреляли. Областной комитет избирателей сообщает, что четверо дончан пришли на участок в Петровском районе с желанием проголосовать, а в ответ по ним пустили очереди».

Втім, у сюжеті, до якого підводив ведучий, журналіст Роман Сухан акцентує увагу не лише на проблемах сходу. Так, на початку розповідає про перипетії з голосуванням військових на Донбасі, а потім плавно переходить до майбутнього розкладу сил у парламенту. Голосуванню президента Порошенка зайвої уваги не приділяє.

«Роман Сухан, корреспондент: В пресс-центре отметили: боевики сегодня ведут себя тише, чем обычно, но бойцы готовы реагировать на любые попытки провокаций… Президент Порошенко уже отдал свой голос за обновление власти, новый парламент и коалицию.

Петр Порошенко, Президент Украины: Я щасливий, тому що щойно повернувся із зони антитерористичної операції — я мав можливість об їхати міста, де не було можливості проголосувати під час президентських виборів, — які сьогодні звільнені території, звільнені героїчними військовими і мають голосувати за європейське майбутнє нашої держави».

Далі журналіст вибірково подає коментар «потенційних партнерів» пропрезидентської партії, хоча на роль потенційних до виборів претендувала не одна партія.

«Роман Сухан, корреспондент: Потенциальные партнеры по большинству тоже ждут перемен.

Арсений Яценюк, премьер-министр Украины: Об’єктивно, що я очікую змін в країні — змін як політичного класу, так і підходів політичного класу до країни, до відповідальності, до реалізації того, чого очікують мільйони українців».

Також таким чином автор дещо маніпулює, подаючи коментар лідера Юрія Бойка, хоча та ж «Сильна Україна» Тігіпка була «в контрах» із владою.

«Роман Сухан, корреспондент: Потенциальная оппозиция призвала прийти на участки всех избирателей, а особенно — на востоке.

Юрий Бойко, лидер Оппозиционного блока: Я хочу призвать всех наших людей, особенно на юго-востоке — прийти на избирательные участки и проголосовать по совести, чтобы никто не мог украсть ваши голоса!».

Далі в ефірі — включення журналістки з Луганської області про перебіг виборів у регіоні. Однак дещо дивує, що у підводці Олег Панюта називає тамтешнє голосування спокійним.

«Олег Панюта, ведущий: Спокойными охарактеризовывали выборы в Луганской области, несмотря на то, что не голосуют на территориях, подконтрольных боевикам так называемой Луганской народной республики, а также недавно освобожденных территориях, где расстояние до позиций боевиков составляет не более километра. Хотя такой подход вызвал массу вопросов. Например, в городе Счастье, где выборы также не проходят, дети, тем не менее, спокойно ходят в школу».

По-перше, ведучий не вказує, хто саме характеризує вибори як «спокойные», а по-друге важко вибори в цій області назвати такими, коли вони щонайменше не проходять на всій території регіону.

Як і колеги з «Фактів тижня», редакція «Событий недели» подає в окремому сюжеті інформацію про основні порушення. Окрім того, до матеріалу долучили інформацію про «новинки» — насилля напередодні голосування.

«Сергей Иванов, корреспондент: Накал страстей в предвыборный период изобиловал традиционными признаками <…> Но было и принципиальное тревожное отличие — рост насилия. За неделю до выборов дошло и до покушения — в Борисполе в претендента на парламентское кресло выстрелили из огнестрельного оружия, а затем бросили под ноги самодельное взрывное устройство. Жизнь кандидату спас бронежилет — в него он регулярно облачался после серий телефонных угроз. В милиции говорят: “Без паники! Случай-то единичный”».

Вдалим кроком редакції було запросити в прямий ефір представника Комітету виборців України Віталія Тесленка, з яким, на відміну від політиків, без агітації можна обговорити день голосування. Попри це, гість вже з самого початку почав виходити за межі компетенції  та аналізувати виборчі програми партій. Але Олег Панюта вчасно зупинив такі політологічні роздуми.

«Олег Панюта, ведущий: Виталий, выборы, конечно, идеально пройти в наших условиях сегодня невозможно, как мне кажется. Как вы оцениваете ход выборов сегодня?

Виталий Тесленко, исполнительный директор Комитета избирателей Украины: Естественно, они не идеальны. Тем более, что они проходят по тому закону, который абсолютно нас как организацию, которая мониторит выборы, не устраивает. Выборы этого года и выборы 12-го года — они проходили по одинаковому закону. И кроме одинакового закона, что их еще, единственное, объединяет — это то. что все партии и кандидаты абсолютно не прилагали усилий по поводу того, чтобы реально рассматривать, как выходить из кризиса, какие реформы производить. Дискуссий по этому поводу не велось. Все свелось к тому, что “мы поднимем зарплату или пенсию, или победим в войне”. То есть все очень было просто, к сожалению.

Олег Панюта, ведущий: Это агитационная часть».

Згодом в ефірі — сюжет політичного оглядача Наталії Кравченко про очікування від нового парламенту.

На початку вона порівнює дві події — Майдан 2004 року та Євромайдан і на власний розсуд вирішує, що десять років тому політики заклали міну сповільненої дії. Далі теж — виключно оціночний текст, причому з прогнозами доволі фантастичного характеру та акцентами у стилі інфотейнменту.

«Наталья Кравченко, корреспондент: За годы независимости власть в Украине под давлением улицы менялась дважды. Когда колоссальный кредит доверия, полученный после первого майдана, политики растеряли буквально за считанные месяцы, мало кто из них задумывался, что заложил в обществе мину замедленного действия. Сдетонировала она буквально через десять лет. У нового парламента — десятилетия на раскачку уже не будет: в военное и революционное время ротация власти происходит молниеносно. Благословенные времена, когда забавы, кто с кем дружит, в смысле, голосует, и кто будет командиром, то бишь спикером, в украинском парламенте длились месяцами, канули в лету. Обществу эти развлечения порядком надоели, и оно изобрело собственную игру — майдан, и разношерстной новый состав Рады обречен буквально со скоростью света создать коалицию, выбрать спикера, поделить комитеты и сформировать правительство».

У самому ж матеріалі кістяком виправдано є думки експертів. І варто віддати належне: їх подано професійно, що заслуговує на добру оцінку, бо, як ми вже казали, таку тему в день виборів непросто висвітлити, не порушивши законодавства.

Цікавий акцент робить автор на тому, що швидкого розпуску новообраного парламенту не варто чекати, адже Конституція це забороняє робити протягом року після позачергових виборів.

«Наталья Кравченко, корреспондент: Этим кризисом вполне могут воспользоваться теневые лидеры, и мы увидим нечто новое, на первый взгляд, совершенно не похожее на традиционную скупку тушек. Создание внутри парламента фракции, так сказать, национального спасения, влиять на которую не сможет никто из тех, кто сегодня мнит себя победителем выборов и уже делит места в президиуме и комитетах. И общество, возможно, согласится с таким переделом власти, ведь 90-я статья Конституции запрещает раньше чем через год распускать парламент, избранный на досрочных выборах».

Хоча й тут автор дає виключно власні прогнози, які більше скидаються на політтехнологічні навіювання. Чомусь здається, що над текстом начитки попрацювала не лише авторка сюжету :)

На відміну від «Фактів тижня», колеги з «України» подали інформацію про вибори в закордонному окрузі. В сюжеті кореспонденти концентрують увагу на кількох країнах, де співвітчизники голосують — Росія, Польща та Італія.

«Подробности недели», «Інтер»

На відміну від двох попередніх каналів, «Інтер» був у більш виграшній ситуації, адже в ефір вийшов традиційно о 20:00, тобто в момент закриття дільниць. А отже, згідно з буквою закону, журналісти вже могли розповідати про дані екзіт-полів. Чим, власне, і скористалася редакція. Утім, «Подробности недели» вирішили не видавати даних Національного екзот-полу (чи результатів від інших соцмоніторингів), а заздалегідь замовити власне дослідження, яке протягом ефіру час від часу відтворювати.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Итак, Блок Петра Порошенка — это лидер. 23,1 — это данные экзит-пола, лидер Блок Петра Порошенко, 23,1. Далее на втором месте “Народный фронт” — 19,7, интрига этих выборов, кто займет второе место. На данный момент 19,7. далее “Самопоміч” неожиданно 11%. На следующем месте “Оппозиционный блок” — 9,9%, практически 10. “Радикальная партия” — 6,6%, “Батьківщина” — 5,7%, “Свобода” — 5,8%, разница как видите в 0,1. И так мы видим, что согласно данным социологов ну вот, перечень партий, которые имеют все шансы пройти в парламент. Напомню, что это данные экзит-полов по состоянию на 18 часов. Еще будут окончательные данные, данные уточненные».

До слова, дослідження на замовлення НІСу (новинний продакшн каналу) вийшло більш-менш точним. Погрішність 1-2% не настільки суттєва. Але відсутність згадок про інші опитування виборців на дільницях була дивною, на більшості інших каналів давали дані всіх або майже всіх екзит-полів.

Ефір на «Інтері» тривав чотири години. Такий ресурс можна використати досить ефективно, щоби висвітлити всі аспекти виборчого дня. Однак НІС такий запас часу витратив більше на балаканину з гостями, особливо з представниками «дружніх» партій.

Найбільше здивувала поява в ефірі Віри Ульянченко — лідера партії «Заступ». Це та партія, яку за час кампанії неодноразово ловили на підкупі виборців. Мало того, під час включення журналістка Олена Зоріна оціночно стверджує, що «Заступ» набрав непоганий результат.

«Елена Зорина, корреспондент: Да Дима, добрый вечер. Мы следим за настроением в партии “Заступ”. Это довольно молодая политсила, она создана несколько месяцев назад, и впервые учувствует на этих парламентских выборах. И вот судя по результатам экзит-полов показала довольно не плохой результат. Рядом со мной лидер “Заступа” Вера Ульянченко. Вера Ивановна, скажите, удовлетворены ли вы таким результатом?

Вера Ульянченко, лидер партии “Заступ”: Перш за все я хотіла би подякувати тим, хто сьогодні прийшов на вибори, проголосувала, я впевнена, за нову європейську Україну. Друге — ми, звичайно, дуже задоволені своїм результатом, який сьогодні дає екзіт-пол. Але ми впевнені, що підрахунок голосів покаже трошки інший результат. І дуже дякую всім прихильникам “Заступу” які повірили в нас,ч нову політичну силу, яка всього існує два місяці, і за дуже короткий термін виборчої кампанії змогла досягти, на мій погляд дуже хороший результат. І я хочу завірити своїх виборців, щоб вони повинні бути впевнені що ми їх не залишимо, і що ми не ніяк не зможемо не оправдати їх довіри, а навпаки, ми цим дуже зворушені, і дуже цим за ініційовані для подальшої роботи. Мені здається, що саме знакове те, що нова політична сила, яка представляє 14 мільйонів населення проживаючих людей на сільських і селищних територіях, має серйозний шанс на подальших місцевих виборах і на подальших виборах в Україні. І дуже добре, що нові політичні сили з новими обличчями, з новими людьми і з хорошими ідеями і конкретними програмами мають таку серйозну підтримку у населені. Це вказує на те, що люди втомилися від старих політичних сил і вони хочуть рішучих дій і перш за все конкретики. Ми не боїмося….»

Але редакції не вистачило навіть цього тривалого синхрону, і згодом Віра Ульянченко з’явилася й в студії «Подробностей недели». Це при тому, що за весь час чотиригодинного ефіру в студії не було жодного представника «Сильної України», «Самопомочі» та «Громадянської позиції».

Першим же гостем студії став представник «Опозиційного блоку» Вадим Рабінович. А згодом до ефіру приєднався інший учасник «дружньої» партії — Нестор Шуфрич.

Від «Батьківщини» теж було двоє представників протягом випуску — Сергій Власенко та Олександра Кужель.

Ще двійко було від «Народного фронту» — Андрій Парубій та В’ячеслав Константіновський.

Несподіванкою не стала участь Олега Ляшка, який давно вже прописався на «Інтері». Від «Свободи» — лише Руслан Кошулинський, а від «Правого сектора» — Борислав Береза.

З представниками президентського блоку спілкування відбулося лише зі штабу, де Євгєній Кісєльов опитував Юрія Луценка та Віталія Кличка, а згодом поставив запитання й Порошенку.

Загалом протягом ефіру розмова в студії постійно переривалася на включення зі штабів — Блоку Петра Порошенка, Радикальної партії, «Народного фронту», «Батьківщини», «Опозиційного блоку».

Найвдалішим можна назвати включення саме з президентського штабу. Особливо вдалим ходом (як з точки зору професійності, так і з погляду піару) став момент, коли Кисєльов запитував у прямому ефірі Порошенка про його фаворита на пост прем’єра.

«Евгений Киселев, корреспондент: Это вопрос, который я все-таки должен вам задать. Все-таки, кто ваш кандидат в премьер-министры.

Петр Порошенко, Президент Украины: Уважаемый Евгений. Вы так долго пытали Юрия Луценко, я с таким наслаждением смотрел, как вы 16 раз задали один и тот же вопрос.

Евгений Киселев, корреспондент: У меня работа такая.

Петр Порошенко, Президент Украины: Это действительно талант журналиста.

Евгений Киселев, корреспондент: Извините, мне за это деньги платят.

Петр Порошенко, Президент Украины: Извиняю, я наоборот комплименты вам отпускаю. Но в самом начале я сказал, что это ответственность парламента, ответственность коалиции, и мы наконец-то должны построить новую модель взаимоотношений избирателей, депутатов, коалиции, правительства, и Президента.

Евгений Киселев, корреспондент: То есть вы хотите сказать, что вам все равно, кто будет премьер-министром?

Петр Порошенко, Президент Украины: Встанете вместо меня, и ответите Евгений, я с удовольствием приглашу сейчас вас на сцену. Но на сегодняшний день я бы очень хотел, чтобы мы в парламенте предлагали новые традиции. Если вы хотите меня спросить, вижу ли я “Народный фронт” в качестве партнеров по коалиции? Мой ответ — да. Это основные наши партнеры. Мы точно должны быть вместе».

Не зовсім коректно провела ефір зі штабу «Батьківщини» Катя Лисенко. В передостанній частині програми Дмитро Анопченко запитує журналістку, чи незадоволені результатом в штабі «Батьківщини», зважаючи на те, що зі ЗМІ вони неохоче спілкуються. На що кореспондентка відповідає: за її відчуттями, в штабі не задоволені. Хоча жодного факту, який би підтвердив такі відчуття, Катя Лисенко не наводить.

«Катя Лысенко, корреспондент: По моим ощущениям, мне кажется, что “Батьківщина” надеялась все-таки на более высокий результат. И, не смотря на то, что Тимошенко сказала, что она не разочарована, все таки мне кажется, что в ее политической силы есть разочарование от такого вот низкого, хоть и предварительного, результата экзит-пола».

«Інтер» продовжує висвітлювати події на окупованій частині України — в Криму. На відміну від інших каналів. Цього разу редакція проаналізувала, як голосували кримчани.

Редакція «Подробностей недели», як і «События недели», звернула увагу на закордонний округ. Журналісти включалися журналістів зі США, Росії, Бельгії, Німеччини та Англії.

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ:

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою» (випуск о 18:45)

«В Україні дострокові вибори в парламент».

«Останні виборчі новини із Слов’янська».

«Як голосували віп-особи».

«Основні події виборчого дня».

«Проголосувати змогла і частина бійців, які знаходилися на східному фронті».

«На передовій цього тижня було більш спокійно аніж раніше».

«Путін порівняв Росію з диким ведмедем, якого ніхто не зупинить».

«Під Києвом затримали російського диверсанта».

«Богатирьова — у розшуку».

«Сніг на голову».

«Теракт у Канаді».

«Війна і мир в “ПінчукАртЦентрі”».

«В Росії опубліковано свій маленький літературний шедевр – дитячу книжку під назвою “Как отважный рубль хитрого доллара победил”».

«Уточнені дані екзит-полу».

«Почалася прес-конференція партії “Батьківщини” Юлії Тимошенко».

«Прес-конференція в “Народному фронті”».

«Практично вже всі переможці парламентських перегонів дали свої перші коментарі».

«Майже 80% військових проголосували в зоні АТО».

«Результати екзит-полів».

«В Росії опубліковано свій маленький літературний шедевр – дитячу книжку під назвою “Как отважный рубль хитрого доллара победил”».

ТРК «Україна», «События недели»ипуск о 19:00)

«Пессимисты ошиблись — сорвать парламентские выборы не удалось».

«Спокойными охарактеризовывали выборы в Луганской области».

«Есть на избирательной карте Украины «серая зона».

«Нарушения и покушения».

«Гость студии: Виталий Тесленко – исполнительный директор Комитета избирателей Украины».

«Явка избирателей на 16:00».

«Задачи для парламента».

«Нарушения на избирательных участках».

«Экономический вызовы».

«Тарифы на отопление».

«Новый парламент Украины избирают и за ее пределами. ТРК Украина».

«Інтер», «Подробности недели» (випуск о 20:00)

«Пока Центризбирком не начал даже считать голоса, свои данные уже подготовили социологи».

«Все внимание этой ночью будет приковано к штабам основных политических сил».

«Первая реакция на экзит-полы в штабах политических сил».

«Гость в студии – Вадим Рабинович, “Оппозиционный блок”».

«Жители прифронтовой зоны голосовали за мир на Донбассе».

«Гости в студии — Вадим Рабинович, “Оппозиционный блок”, Сергей Власенко, “Батьківщина”».

«Трансляция с гостем — Виталий Кличко, киевский городской голова».

«Гости в студии — Андрей Парубий, “Народный фронт”, Вадим Рабинович, “Оппозиционный блок”, Сергей Власенко, “Батьківщина”».

«Гости в студии — Нестор Шуфрич, “Оппозиционный блок”, Сергей Власенко, “Батькивщина”, Андрей Парубий, “Народный фронт”, Вадим Рабинович, “Оппозиционный блок”».

«Гость в студии — Олег Ляшко, Радикальная партия; Нестор Шуфрич, “Оппозиционный блок”, Сергей Власенко, “Батькивщина”».

«Выборы в ВС — последние данные».

«Гости в студии: Олег Ляшко — лидер Радикальной партии Украины, Алексей Кошель — руководитель Комитета избирателей Украины».

«Виступ на брифінгу Президента Петра Порошенка».

«Гость в студии — Александр Притыка, президент агентства инвестиционного менеджмента».

«Вопрос Петру Порошенко от Евгения Киселева».

«Милиция Кривого Рога считает, что стрельба по авто не связана с выборами».

«Гости в студии — Руслан Кошулинський, представник ВО “Свобода”, Сергей Мельничук, Командир батальона “Айдар”».

Сергій Лефтер, для «Вибори та ЗМІ»

фото - podrobnosti.ua

Print Friendly

Поділитись

About Author

lera.lauda