Якщо вибори на порозі – готуйтеся до «джинсування мізків»

Моніторинг — 04 червня 2014

У передвиборчому квітні кількість замовних матеріалів у регіональній пресі та онлайн-ЗМІ зросла. Моніторинг регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ (УОЦР) за квітень 2014-го.

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів здійснюється Українським освітнім центром реформ із лютого 2012 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за квітень, що здійснювався з 14 по 20 квітня 2014 року. Загалом було проаналізовано 655 матеріалів друкованих видань та 257 публікацій новинних сайтів.

У квітні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності в друкованих виданнях збільшилася порівняно з березнем на 5%. Регіональні медіа розмістили 26% (10,9% у березні) матеріалів із ознаками замовності, з них 13% (7,3%  – у березні) політичного характеру й 6% (3,7% у березні) комерційного.

Неупереджено висвітлювали події журналісти таких видань: сумської «Вперед», «Вінничини», харківського «Слобідського краю», львівських «Ратуші» та «Експресу», харківського випуску «Комсомольської правди в Україні».

У квітні найчастіше дезінформували громадян, засмічуючи шпальти матеріалами з ознаками замовності такі видання: вінницькі «РИА» – 53,9% та «33 канал» – 36,1%, «Вечерний Донецк» – 40%, «Донецкие новости» – 39%, «Донбасс» – 26%, «Жизнь» – 20%, «Львівська газета» – 38,2%.

Кількість матеріалів із ознаками замовності в інтернет-медіа в передвиборчому квітні також незначно збільшилася – 7,2% (у березні 5,8%). Зокрема, політичного замовлення зафіксовано 5,7% (4,3% у березні) від усіх оцінених, комерційного – 1,5% (1,6%). Кількість неналежно маркованої реклами дещо зросла – 0,7% (0,8%).

Вже кілька місяців поспіль експертами не зафіксовано жодного матеріалу з ознаками замовності в електронних виданнях «Новости Донбасса» та «Ура-інформ».

Середній бал дотримання журналістських стандартів у березні дещо знизився як у друкованих медіа – 3,85 бала, так і в електронних – 4,06 (4,02 та 4,36 в березні) бала відповідно з можливих шести.

 

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Експерти оцінювали третій тиждень квітня (з 14 по 20 квітня), коли на тлі трагічних і напружених подій на сході тривала передвиборча кампанія кандидатів у Президенти. Тож серед замовних матеріалів переважала джинса з елементами політичного маніпулювання щодо ситуації на сході та півдні України та прихована реклама різномастих кандидатів.

У квітні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності збільшилася порівняно з березнем на 5%. Регіональні медіа розмістили 19,6% (10,9% у березні) матеріалів із ознаками замовності, з них 13,2% (7,3% – у березні) політичного характеру й 6,4% (3,7% у березні) комерційного. Як бачимо, кількість політичної джинси напередодні виборів збільшилася майже вдвічі! Утім, не так катастрофічно, як перед парламентськими виборами. Кількість неналежно маркованої реклами незначно зменшилася на 3% (10,3% – у березні).

Сумський експерт Володимир Садівничий наголошує: «Як у сумських медіа, так і в харківських немало матеріалів із ознаками замовності передвиборчої президентської тематики. І як в нас, попри суспільні зміни, способи подачі такої інформації залишаються незмінними: жодних позначок при явній рекламності. Далеко не з позитивного боку характеризує роботу штабів кандидатів і те, що в харківських і сумських виданнях друкуються цілком однакові матеріали, попри те, що аудиторії регіонів все ж різняться між собою».

Слід зазначити, що з того часу, як у Вінниці та Харкові завдяки Майдану змінилася влада, в газетах «Вінничина» та «Слобідський край» (де траплялося до 50% джинси) помітно покращилася ситуація з дотриманням журналістських стандартів. У квітні в цих виданнях не зафіксовано жодного замовного матеріалу.

У квітні лідером антирейтингу вже третій місяць поспіль стали друковані видання Донецька, які розмістили найбільше матеріалів із ознаками замовності – 26% (17% у березні). Не поступилися в джинсуванні й журналісти Сум – 20% (11,8%), Вінниці – 18,6%, Харкова – 16,1% (8,4%), Львова – 16% (де в березні було зафіксовано найменший відсоток джинси – 7,4%).

Намагалися об’єктивно висвітлювати події в цей напружений для України час, пропонуючи своїм читачам збалансовану інформацію, журналісти таких видань: сумської «Вперед», «Вінничини», харківського «Слобідського краю», львівських «Ратуші» та «Експресу», харківського випуску «Комсомольської правди в Україні».

У квітні найчастіше дезінформували громадян, засмічуючи шпальти матеріалами з ознаками замовності вінницькі «РИА» – 52,9% та «33 канал» – 36,1%%; «Вечерний Донецк» – 40%; «Донецкие новости» – 39,5%; «Донбасс» – 26,9%; «Жизнь» – 20,6%; «Львівська газета» – 38,2%, «Львівська пошта» – 35,3%, «Високий замок» (Львів) – 22,9%; сумські «Сумщина» – 36%, «Ваш шанс» – 30%, «Панорама» – 24%; «Крымская газета» – 17,5%.

Донецькі експерти наводять конкретні приклади маніпуляцій масовою свідомістю. Це матеріали в газеті «Вечерняя Макеевка» (№ 41 (2879) від 15.04.14 «Работать, работать, работать, при этом отстаивая право на самоопределение», «Главное, слышать друг друга» та № 42 (2880) «Реальная жизнь отсеивает беспокойства»). При формальному дотриманні журналістських стандартів у них використовуються тези, які випадають із загального контексту та не пояснюють причин ситуації, надаючи позитивну характеристику дій «народної самооборони» та «мирних протестувальників» під час подій у м. Макіївка, підштовхують до прийняття рішення на користь однієї зі сторін громадянського конфлікту (наприклад, матеріал «Реальная жизнь отсеивает беспокойства» (№ 42 (2880) від 17.04.2014):

«…На подступах к горисполкому все также дежурят в масках – активисты представляющие новосообразованною Донецкую республику. Они нисколько не мешают работе исполняющего комитета, ведут себя спокойно и культурно, круглосуточно следят за порядком. … »; «у парней и мужчин с закрытыми лицами, контролирующих здание, в общем-то привлекательный облик – в том, что они спокойно разместились в фойе первого этажа и общественной приемной, ничего не опрокидівали, не громили, и не проводили “ревизий”…».

Кількість матеріалів із ознаками замовності в інтернет-медіа в передвиборчому квітні також незначно збільшилася – 7,2% (у березні 5,8%). Зокрема, політичного замовлення зафіксовано – 5,7% (4,3% у березні) від усіх оцінених, комерційного – 1,5% (1,6%). Кількість неналежно маркованої реклами дещо збільшилася – 0,7% (0,8%).

Найактивніше джинсували, розмістивши велику кількість матеріалів із ознаками замовності, онлайн-медіа Сум – 27,5%, Вінниці – 23,8%, Харкова – 13,1%, Львова – 8,3%.

Великий відсоток матеріалів із ознаками замовності розмістили вінницький «Майвін» – 28,6% та «Вінниця-інфо» – 19,1%, Express – 36%, «Сумиінфо» – 19%, харківські «Статус кво» – 19,1% та «Об’єктив», львівський сайт Zaxid.net – 9,5%.

Вже кілька місяців поспіль експертами не зафіксовано жодного матеріалу з ознаками замовності в електронних виданнях «Новости Донбасса» та «Ура-інформ», що вигідно вирізняє ці медіа від друкованих ЗМІ Донеччини.

У цей напружений час неоголошеної війни Росії проти України деякі донецькі видання зайняли вичікувальну позицію, інші підтримують дії сепаратистів, як-от «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка» та «Муніципальна газета» («МГ» не входить до медіа, які оцінюються групою експертів УОЦР).

У Сумах та Вінниці матеріали з ознаками комерційної та політичної замовності у квітні переважали в інтернет-виданнях. У Харкові майже однаково джинсували й електронні медіа, й друковані. Натомість у Львові та Криму ситуація в електронних медіа краща.

Кримські експерти зазначають, що моніторинг онлайн-видань Криму виявив незначну кількість замовних матеріалів (джинси). Цілком імовірно, що це пов’язано з періодом пристосування цих видань до роботи в нових умовах після анексії Криму Росією, а також із тим, що поки не проявилися охочі розміщувати в них замовні матеріали. Розміщену на цих ресурсах інформацію присвячено поточним подіям Криму і Севастополя, яких зараз досить багато.

Натомість донецькі експерти, які моніторили видання Криму, зазначають: «порівняно з результатами попередніх моніторингів кримські ЗМІ у своїй більшості переорієнтовуються на принципи роботи російського інформаційного простору. Є побоювання, що вони з площини журналістики перейдуть до площини інструменту державної пропаганди».

 

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів у березні майже не змінився як у друкованих медіа – 3,85 бала, так і в електронних – 4,06 (4,02 та 4,36 у березні) бала відповідно з можливих шести. Професіоналізм журналістів Донецька було оцінено в 3,7 бала, Харкова – 4,11 бала, Криму – 3,87 бала, Сум – 3,76 бала, Львова – 3,41 бала. Журналісти Вінниці, чию майстерність у березні було оцінено експертами найвище (4,47 бала), у квітні знизили свій показник до 4,28 бала.

Загалом у квітні матеріали в друкованих та електронних медіа не відрізнялися від того рівня дотримання журналістських стандартів, який ми спостерігаємо вже більше двох років. Публікації відповідали стандарту достовірності (95% інформації ); точно вказували назви, імена, дати та події (відповідно 86% в друкованих медіа та 90% в онлайн), реагували по можливості оперативно (62% друк та 85% онлайн). При цьому рідше відокремлювали факти від коментарів (у 62% та 70% друк/онлайн відповідно), майже не дотримувалися балансу думок і точок зору (32% та 18% матеріалів збалансовані) й залишали багато питань із проблем, про які розповідали читачам. Розкривалися теми неповно, без відповідних пояснень, довідок та статистики (по 49% відповідно).
«У квітні 2014 року журналісти провідних львівських ЗМІ більшою мірою зуміли відтворити політичну картину в Україні оперативно, достовірно, точно (більшість матеріалів була присвячена подіям, що відбуваються на сході країни, діям української влади та реакції міжнародної спільноти на українсько-російські відносини тощо), – зауважив експерт, професор, завідувач кафедри нових медій ЛНУ імені Івана Франка Борис Потятиник. – Повно, але не завжди зі збереженням стандарту балансу думок і точок зору, представлено внутрішню економіко-політичну картину Львова. Є деякі зауваги щодо дотримання журналістами стандарту “відокремлення фактів від коментарів” (значна кількість публікацій – емоційно забарвлена)».
Квітневий моніторинг свідчить, що незважаючи на прагнення країни до оновлення, заклики до люстрації, нову владу, регіональні ЗМІ здебільшого майже не змінили своєї редакційної політики, й під час передвиборчої кампанії постаралися заробити на кандидатах-невдахах через типову джинсову дезінформацію на своїх шпальтах.
Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.
УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».
Стисло про методологію
Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.
Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів здійснювався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інформації з проблеми.
Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1) матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2) цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ; 3) експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4) безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6) «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.
Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.
Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.
Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: 
• Вінниця: «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Вінницька газета»; «Вінниця-інфо», «Май він»; 
• Донецьк: «Жизнь», «Донбасс», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура информ»; 
• Крим: «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»; 
• Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK;
• Суми: «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express; 
• Харків: «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».
Світлана Єременко, менеджер проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ
Print Friendly

Поділитись

About Author

lera.lauda